
На історію цукроварні у Шепетівці припало три війни: радянсько-українська – у 1917-1919 рр., Друга світова – у 1939-1945, а нині вже четвертий рік поспіль триває повномасштабна російсько-українська війна. Частина колективу ТОВ “Шепетівкацукор” зі зброєю в руках захищає країну від окупантів, у той же час їх колеги продовжують роботу заводу, підтримуючи промисловість та економіку, водночас посилюючи допомогу фронту.

“У цьому році, як і в попередніх, у міжсезоння цукровари традиційно провели ремонт та налаштування техніки до нового етапу виробництва «білого золота», – розповідає директор ТОВ “Шепетівкацукор” Володимир Пилипак, – під час сезону цукроваріння кожна зміна веде спеціальний вахтовий журнал, куди ми щоденно записуємо проміжні результати роботи та пропозиції по вдосконаленню. На основі аналітики виробничих показників та аналізу потенціалу потужностей ми і формуємо план робіт на наступний річний цикл”.
Роботи ведуться поступово, від “точки входження”. Першим на ремонт став бурякоцех, далі рух визначається за шляхом від коренеплоду до готової продукції: сокоцех, продуктовий тощо. Деякі завдання в силу масштабності робіт здійснювалися паралельно, щоб дотриматися визначених термінів.
Так, зокрема, цукровари замінили морально та фізично застарілий вакуумний апарат ІІІ продукту на модернізованіший зразок.
“Впроваджений нами продуктивніший апарат марки «ВМА» оснащений перемішуючим пристроєм, – розповідає Роман Ковальчук, головний інженер підприємства. – Його конструкція дозволяє з меншою затратою ресурсів (і енергетичних, і людських) уварювати утфель”.

Як зазначає Роман Миколайович, цьогоріч модернізація торкнулась транспортної системи видалення жому та подачі цукру. До нового сезону також розширили складські приміщення для зберігання готової продукції. Усе це позитивно вплине на продуктивність праці, переконані на підприємстві.
Здорожчання газу, необхідного для переробки сировини, поставило цукроварну галузь у складну ситуацію. Значна частина українських заводів не запустяться на цей сезон. На ТОВ “Шепетівкацукор” своєчасно подбали про комбіновану систему: мають і вугільний, і газові котли.
Разом з тим, як пояснює Володимир Пилипак, на підприємстві повноцінно почав роботу біогазовий комплекс, який працює на переробці залишків цукроваріння – жому. Тож забезпечено й альтернативне джерело електроенергії та тепла для власних потреб.
Енергетична криза – не єдина, що “хитає” галузь. Брак кадрів теж суттєво впливає на роботу. Володимир Пилипак розповідає, що, попри високий рівень заробітної плати та гідні умови роботи, на ТОВ “Шепетівкацукор” бракує людей.
“Через російську війну високоякісні фахівці замість розбудови майбутнього країни змушені захищати її сьогодення. Тільки з нашого колективу 36 людей у лавах війська, троє, на жаль, вважаються зниклими безвісти. Один наш колега – Валентин Лук’янов – віддав життя за рідну землю”.
Підтримуючи колег та земляків, які нині у лавах Захисників України, колектив ТОВ “Шепетівкацукор” бере активну участь у волонтерських та благодійних проєктах. Також на заводі діє програма підтримки мобілізованих працівників. Володимир Пилипак пояснює, що викладаються на максимум і у справах добра, і у виробництві, аби зберегти робочі місця та завод.

У прийдешньому сезоні, через зменшення посівних площ цукрового буряка в країні, українські заводи готуються переробити меншу кількість сировини.

“ТОВ “Шепетівкацукор” традиційно законтрактував солодкі корені, вирощені нашими партрнерами-аграріями з ТОВ “Фамргейт Україна” та ТОВ “АГРО-ОРМС”. Ми впевнені у якості їх сировини та готові до переробки запланованих обсягів у новому сезоні. Переконані – завершимо його результативно (наші цукровари завжди викладаються на максимум). Сподіваємося – під мирним українським небом”.