Телефонний дзвінок, що починається зі слів «ваші кошти під загрозою», дедалі частіше стає початком фінансової трагедії. Саме так сталося на Полонщині, де шахрай, представившись працівником банку, ошукав жінку на 47 тисяч гривень.
До 50-річної жительки Понінківської територіальної громади зателефонував невідомий чоловік. Голос був переконливим, мова — впевненою. Він запевнив, що є співробітником служби безпеки банку і нібито фіксує спробу незаконного зняття коштів із рахунку жінки. Щоб «врятувати» заощадження, псевдобанкір почав ставити запитання — одне за одним, крок за кроком випитуючи конфіденційні дані.
Кілька хвилин розмови — і з банківської картки потерпілої зникли 47 000 гривень. Лише після цього жінка усвідомила, що стала жертвою добре спланованої телефонної афери.
За даним фактом слідчі Шепетівського районного управління поліції відкрили кримінальне провадження за ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство) та нині встановлюють усі обставини злочину.
У поліції Шепетівщини наголошують: подібні схеми — не поодинокі. Шахраї вправно грають на страху, тиснуть на емоції й поспішають, аби людина не встигла перевірити інформацію. Та, як кажуть, обережність — найкраща охорона.
Правоохоронці закликають громадян завжди перевіряти інформацію про стан своїх рахунків, зателефонувавши самостійно за офіційним номером банківської установи, зазначеним на звороті картки або на офіційному сайті банку.
Щоб не стати жертвою шахраїв, пам’ятайте прості правила.
- Ніколи не повідомляйте конфіденційну інформацію: PIN-код, CVV-код (три цифри на звороті картки), паролі з SMS чи доступ до інтернет-банкінгу.
- Не переходьте за посиланнями з SMS або месенджерів, навіть якщо повідомлення нібито надійшло від банку.
- Не виконуйте жодних вказівок у банківському застосунку, навіть якщо їх дає «працівник банку». Справжні банкіри ніколи не проводять фінансові операції дистанційно.
Пам’ятайте: банк не телефонує, щоб запитувати ваші паролі. Якщо телефонують і лякають — це перший сигнал небезпеки.
