Присвячуємо цю статтю циклу «Герої поруч з нами», який команда «Хмельниччина Північ» створює за підтримки фонду Family.UA. Це історії про наших Захисників — тих, хто жив поруч, працював, любив, будував майбутнє, а коли прийшла війна — став на захист України.
У кожній громаді є люди, чиї імена назавжди стають символом мужності, честі та любові до рідної землі. Для Судилківської громади таким Героєм став Юрій Володимирович Хомарецький — Воїн, доброволець, батько, побратим, людина великого серця, яка віддала життя за Україну.
11 січня 2025 року Судилківська громада у скорботі провела Захисника в останню земну дорогу. Жителі села Поляна, друзі, однокласники, побратими, представники духовенства та влади зустрічали Героя живим коридором шани. Плакали всі — бо болить. Бо війна забирає найкращих.
Юрій Хомарецький народився 11 серпня 1978 року у селі Судилків, а все його життя було тісно пов’язане із селом Поляна. Тут минули його дитячі роки, тут навчався у школі, зростав добрим, щирим і працьовитим хлопцем. Був учасником вокальної групи при Полянському будинку культури. Любив спорт, автомобілі та природу. Після школи працював у лісництві, згодом — у Шепетівському держлісгоспі, де віддав роботі багато років. Паралельно навчався у Малинському лісотехнічному технікумі, здобувши спеціальність лісовода.
Колеги та друзі згадують Юрія як надійного, доброзичливого й чуйного чоловіка, який завжди приходив на допомогу. Найбільшою цінністю для нього була родина. Люблячий син, чоловік, батько двох синів і донечки — він жив турботою про своїх близьких, мріяв про мирне майбутнє для дітей. Та війна перекреслила плани мільйонів українських родин.
Із перших днів повномасштабного вторгнення росії Юрій Хомарецький добровольцем став до лав Шепетівського батальйону територіальної оборони, а вже 25 лютого 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він воював на найгарячіших напрямках — Харківщина, Лиман, Бахмут, Сумщина.У листопаді 2022 року під час боїв за Бахмут Воїн отримав важке поранення. Після лікування та реабілітації він знову повернувся до побратимів і продовжив захищати Україну. Вірний присязі, мужній та незламний, Юрій до останнього виконував свій обов’язок перед державою та народом.
За відвагу й героїзм Захисник був нагороджений нагрудним знаком «Золотий Хрест», відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «За поранення», а також медаллю «Ветеран війни».
3 січня 2025 року життя Воїна трагічно обірвалося. Смерть Героя стала болючою втратою для всієї громади.
Сьогодні ім’я Юрія Хомарецького назавжди вписане у літопис боротьби українського народу за свободу. Його подвиг — це приклад незламності, сили духу та справжнього патріотизму. Саме завдяки таким людям Україна вистояла і продовжує боротися. Герої поруч з нами. Вони жили серед нас, працювали, виховували дітей, мріяли й будували плани. А коли прийшла біда — без вагань стали на захист рідної землі.
Світла пам’ять Юрію Хомарецькому!
Слава Герою України!
