Іноді людині потрібні не гучні слова й не готові поради. Іноді достатньо тиші, запаху соснового лісу, дзеркальної гладі озера та людей, поруч із якими можна бути собою. Саме таким простором став перший у громаді жіночий ретрит «Відновлення», який протягом трьох днів проходив на Голубих озерах.
Його учасницями стали жінки, які сьогодні щодня живуть із викликами війни: дружини військовослужбовців, дружини полеглих і безвісти зниклих Захисників, внутрішньо переміщені особи, матері, громадські активістки. Для багатьох із них ці три дні стали можливістю вперше за довгий час зупинитися, видихнути й подбати про себе.
Ретрит був побудований навколо ідеї відновлення внутрішнього ресурсу. У програмі поєднали психологічну підтримку, творчість, арттерапію та відпочинок серед природи. Учасниці розписували шопери, створювали картини, працювали з глиною, брали участь у музикотерапії разом із психологинями Світланою Рулою та Жанною Балагур. Вечорами просто неба переглядали мультфільми, а біля багаття співали українських пісень, говорили про наболіле й знаходили слова підтримки одна для одної.
Та, мабуть, найбільшу цінність мали не майстер-класи чи творчі заняття, а атмосфера довіри. Без необхідності бути сильною. Без поспіху. Без постійного відчуття відповідальності за всіх навколо. Лише можливість побути жінкою, яка має право на втому, сльози, усмішку, відпочинок і мрію.
Сама природа стала частиною цього відновлення. Голубі озера, сосновий ліс, свіже повітря та неквапливий ритм допомагали відпустити тривоги хоча б на кілька днів. Навіть звичайні спільні сніданки, обіди й вечері набували особливого значення, адже були наповнені щирим спілкуванням і відчуттям турботи.
Про те, наскільки важливим став цей досвід, свідчать слова самих учасниць. Одна з них написала лише одне речення: «Дякую, що змогла намовчатися». У цих словах — більше, ніж довгий відгук. Для когось ретрит став місцем, де вдалося віднайти душевний спокій, для когось — відчути підтримку, а хтось зізнався, що знову повернув собі ресурс і сили рухатися далі.
Сьогодні, коли українські жінки часто стають головною опорою своїх родин, подібні ініціативи мають особливе значення. Психологічне благополуччя — це не розкіш, а необхідна умова стійкості людини, родини та всієї громади. Саме тому такі проєкти виходять далеко за межі звичайного відпочинку — вони допомагають відновлювати внутрішню рівновагу, яка потрібна для життя, роботи, виховання дітей і підтримки тих, хто боронить Україну.
Перший ретрит «Відновлення» став не просто триденною подією. Він став прикладом того, як громада може створювати простір турботи, взаєморозуміння та підтримки. Організатори переконані, що ця ініціатива матиме продовження й стане доброю традицією, адже потреба у таких зустрічах сьогодні лише зростає.
Провести ретрит вдалося завдяки проєкту «Малі гранти для соціальних послуг сім’ям з дітьми та дітям та/або послуги раннього втручання», який реалізується за підтримки Уряду Великої Британії в межах проєкту SPIRIT («Соціальний захист для інклюзії, стійкості, інновацій та трансформації») у співпраці з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю, ЮНІСЕФ Україна та за адміністрування ІСАР «Єднання».
Бо іноді найбільша сила народжується саме тоді, коли людина дозволяє собі на мить зупинитися. А відновлена жінка — це сильна родина, підтримана громада і ще одна історія, яка доводить: турбота про тих, хто щодня турбується про інших, сьогодні є надзвичайно важливою.
