Серед зарослих стежок старовинного цвинтаря у селі Кутківці Закупненської громади зберігається історія, якій уже понад півтора століття. Тут виявили один із найбільших відомих склепів на території Хмельницької області — споруду, що має 54 поховальні ніші, сліди давніх поховань і чимало нерозгаданих таємниць.
Уперше для широкого загалу унікальну споруду показав історик, член команди ГО «Україна Інкогніта» Дмитро Полюхович. За його словами, цей склеп є найбільшим відомим на Хмельниччині за кількістю поховальних камер.
Будівля має близько 8 метрів завдовжки та 3 метри заввишки. Усередині — поховальні ніші, вимуровані у три яруси з обох боків. Загалом їх налічується 54 — масштаб, який свідчить про те, що споруда могла належати представникам заможної родини.
«Невідомо, хто саме тут був похований і чому планувалося так багато поховань», — зазначає Дмитро Полюхович.
За припущеннями дослідників, склеп міг належати шляхетській родині. На це вказують особливості будівництва та сама організація поховань. У ті часи представники шляхти часто мали родинні усипальниці, де протягом поколінь ховали членів однієї родини.
Дослідник припускає, що спочатку це могла бути не просто поховальна споруда, а своєрідна каплиця. На це вказують залишки конструкцій, які могли бути основою вівтаря. За особливостями цегли та архітектури споруду попередньо датують серединою ХІХ століття.
Втім, за роки занедбання унікальне місце зазнало значних втрат. Усередині склепу залишилися сліди пограбувань, а сама споруда перетворилася на місце накопичення сміття.
За переказами, старовинні поховання могли грабувати ще у 1960–1970-х роках. Пошуки цінностей у давніх могилах знищували частину історичних свідчень, які могли б допомогти більше дізнатися про людей, похованих тут.
Цвинтар у Кутківцях є одним із найстаріших римо-католицьких кладовищ області. Він існує щонайменше з кінця XVIII століття, а найстаріший із виявлених надгробків датується 1812 роком. За словами дослідників, територія ще потребує ґрунтовного вивчення.
Цікаво, що на цьому кладовищі можуть бути й інші невідомі поховання. Дмитро Полюхович зазначає: тут є щонайменше ще п’ять напівзруйнованих і недосліджених склепів. Однією з причин такої кількості поховань могло бути те, що цей цвинтар обслуговував парафію, яка об’єднувала 12 навколишніх сіл.
Сьогодні цей склеп — не лише історична загадка, а й нагадування про необхідність збереження культурної спадщини. За його стінами прихована історія людей, які жили на цій землі багато поколінь тому.
Можливо, майбутні дослідження допоможуть відкрити імена тих, хто знайшов тут останній спочинок. Адже кожен старовинний камінь, кожен напис і кожна забута споруда — це частина великої історії Хмельниччини.
