На Хмельниччині з радістю та хвилюванням зустріли Захисника України Юрія Сопіжка, який після майже трьох років російського полону повернувся на рідну землю. На його повернення чекали родина, друзі та земляки, а зустрічі відбулися у Ганнопільській та Улашанівській громадах.
Юрій Сопіжко народився 4 травня 1995 року. Він — уродженець села Миньківці. 21 червня 2023 року чоловіка призвали на військову службу. Він проходив службу у складі аеромобільного підрозділу Збройних Сил України.
18 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі Бахмута Донецької області Юрій зник безвісти внаслідок мінометного обстрілу. Для його родини цей день став початком довгого й болісного очікування.
Згодом стало відомо, що Захисник перебуває у російському полоні. У неволі він залишався з 18 серпня 2023 року до 5 червня 2026 року.
Майже три роки очікування
Удома на Юрія чекали дружина Аліна та маленька донька Юстинка. Разом із ними вірили у його повернення батьки, рідні та друзі.
Для близьких цей період був сповнений тривоги, невідомості, молитв і надії. Попри тривале очікування, вони продовжували вірити, що одного дня зможуть знову побачити Юрія та обійняти його.
І цей день настав.
Після звільнення з полону Захисник повернувся додому. Його повернення стало великою радістю не лише для родини, а й для громад, із якими пов’язане його життя.
«Дочекалася родина. Дочекалася громада»
Ганнопільська громада зустріла свого земляка з особливим хвилюванням. Для людей це була зустріч, якої чекали роками.
Сльози радості, обійми та слова підтримки стали частиною моменту, який для Юрія та його близьких назавжди залишиться особливим. Після довгої розлуки Захисник знову опинився поруч із найдорожчими людьми.
До зустрічі долучилася й Улашанівська територіальна громада. Від її імені Юрія привітали сільський голова Микола Гизимчук та секретарка сільської ради Лариса Мазур.
Для громад повернення земляка стало приводом не лише для радості, а й для щирої вдячності за його службу, мужність та витримку.
Ця подія стала символом надії для всіх, хто продовжує чекати на своїх рідних із полону.
Попереду у Захисника — відновлення після пережитого та повернення до звичного життя поруч із сім’єю. Найважливіше вже сталося: після майже трьох років неволі Юрій знову вдома.
Рідні дочекалися чоловіка, батька, сина та друга. Громади дочекалися свого земляка. Україна — свого Захисника.
Щиро вітаємо Героя на рідній землі!
