Чим жила одна із базових українських галузей цього тижня. Актуальні новини для агропромислового сектору півночі Хмельниччини – у дайджесті.
Розблокування українсько-польського кордону: сторони погодили частину умов
Зустріч між профільними Міністерствами відбулась у Варшаві 1 грудня. У ній взяли участь заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач та державний секретар Міністерства інфраструктури Польщі Рафал Вебер за головування Ядвіги Емілевич, урядової уповноваженої з питань польсько-українського співробітництва в галузі розвитку, та за участі Міністерства фінансів та Міністерства внутрішніх справ Польщі.
До заходів, які погодили сторони, належать:
- відкриття пункту пропуску «Угринів – Долгобичув» для проїзду порожніх вантажівок для збільшення пропускної спроможності кордону та зменшення навантаження на інші пункти пропуску;
- створення в системі “єЧерга” окремих пасів для порожніх транспортних засобів на пунктах пропуску «Ягодин – Дорогуськ» та «Краківець – Корчова». Саме на цих пунктах пропуску є фізичні смуги для порожнього транспорту безпосередньо в пункті пропуску як на українському, так і на польському боці;
- запуск пілотного проєкту з реєстрацією в “єЧерзі” безпосередньо перед перетином кордону на пункті пропуску «Нижанковичі – Мальховіце» терміном в один місяць.
Питання скасування чи змін до “транспортного безвізу” не обговорювалось та не було на порядку денному. Водночас, польські протестувальники наполягають на функціонування «Угринів – Долгобичув» та «Нижанковичі – Мальховіце» лише для транспорту на реєстрації ЄС. Така позиція неприйнятна для України та Європейського Союзу, адже це дискримінаційна норма по відношенню до інших країн. Останнє було підтверджено під час засідання Координаційної платформи Україна-Польща-ЄС за участі керівництва Директорату Єврокомісії з питань транспорту та мобільності (DG MOVE) 30 листопада.
У Міністерстві відновлення спільно з DG MOVE напрацьовують стратегічні рішення, що дозволять врегулювати ситуацію з чергами на кордоні та зменшити напруження у питанні автомобільних перевезень.
Ключовими позиціями є покращення пропускної спроможності наявних пунктів пропуску, зокрема ефективності фітосанітарного та інших видів контролю, для дотримання меморандумів, що регулюють кількість вантажівок пропущених через кордон. Також йдеться про розроблення Плану дій щодо розбудови українсько-польських пунктів пропуску (з українського боку стратегія розбудови вже готова).
Контейнерні перевезення можуть дозволити молочникам розширити географію експорту
З грудня для виробників “молочки” можуть стати можливими контейнерні перевезення з портів Великої Одеси. Про це на XV Всеукраїнській конференції «Молочний бізнес-2023» говорив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
– Зовнішня торгівля важлива, і ми виступаємо за дзеркальну вільну торгівлю з ЄС. Зараз ці умови діють до 5 червня 2024 року. За ці два роки ми побачили, що проводилася взаємовигідна торгівля в обидві сторони. У частині наказів Мінагрополітики ми розуміємо, що в певний момент Україна вступить до ЄС і тоді всі європейські вимоги почнуть діяти, і їх потрібно буде виконувати. Тому поступово до цього потрібно рухатися, — зазначив Тарас Висоцький.
З його слів, держава допомагатиме охочим та спроможним модернізуватися виробникам.
– На державному рівні є ідея збільшити ліміт і продовжити терміни на інвестиційні кредити для молочних переробних підприємств, – цитує Висоцького джерело.
Чергове здорожчання оренди зерновозів “Укрзалізниці”
У грудні орендні ставки на зерновози “Укрзалізниці” зростуть. Про це повідомляє пресслужба компанії.
Вартість оренди зерновоза здорожає на суму від 150 грн за добу, на 100 гривень дорожче буде взяти у оренда піввагон – вартість складатиме 1300 грн/ добу.
Цистерни для перевезення харчових продуктів здорожчають на 300 грн і вартуватимуть 1600 грн/ добу (+300 грн).
Експерти прогнозують кадровий дефіцит в агросекторі найближчими роками
Виробничі професії – найбільший запит українських роботодавців сьогодні. Кадровий брак відчувають і в агросекторі, дефіціит працівників у галузі прогнозують і найближчими роками. Такий висновок можна зробити на основі опитування, яке зробили в Асоціації “Свинарі України”. Опитували учасників об’єднання, щоб з’ясувати, яка ситуація із забезпеченням кадрами у вітчизняних підприємств і на які спеціальності наразі найбільший попит.
Чверті українських свиногосподарств не вистачає працівників.
– За підсумками анкетування, чверть опитуваних, 26%, мають недостатню кількість основного виробничого персоналу свиноферми (технологи, ветеринари, оператори, керівники виробничих майданчиків), стільки ж відчувають дефіцит допоміжних працівників — слюсарів, електриків тощо. 48% респондентів відзначають брак персоналу не стільки у тваринництві, скільки у суміжних аграрних напрямках діяльності: водії, трактористи, механіки, агрономи тощо, — свідчать результати опитування.
45%, більшість опитаних, прогнозують: найближчими роками дефіцит вище названих спеціальностей посилиться.
– Серед основних причин кадрового голоду сьогодні власники свинарського бізнесу називають мобілізацію. Водночас понад чверть опитаних вважає, що вагомим чинником також залишається брак на ринку праці кандидатів з задовільним рівнем кваліфікації, — пояснила Ірина Корольова, менеджерка із комунікацій Асоціації «Свинарі України».
В Україні з’явилась нова озима культура: її почали вирощувати у трьох регіонах
Цього року в трьох регіонах України заклали експериментальні ділянки з вирощування озимого льону. Культуру французької селекції вирощуватимуть на Житомирщині, Сумщині та Тернопільщині. Про це повідомив ініціатор проєкту MA’RIJANNI HEMP INDUSTRIAL PARK Мішель Терещенко, пише SEEDS.
– Це впровадження вирощування озимого льону в Україні. Через зміни клімату (менш холодні зими, надто гарячі весни) ця культура, як мені здається, здатна добре адаптуватися в нашій країні та відродити всю високоякісну текстильну промисловість, яка колись існувала в Україні. Я готовий консультувати та допомагати зацікавленим українським фермерам, – зазначив Мішель Терещенко.
На ринку очікують збільшення посівних площ під олійними культурами.