21 липня Білогірська громада провела в останню земну дорогу українського Захисника Богдана Ткачука — молодого офіцера, який загинув, виконуючи бойове завдання на Донеччині. Понад два роки рідні жили в очікуванні звістки про нього, сподіваючись на диво. Та цього літа Герой повернувся додому, щоб знайти вічний спочинок на рідній землі.
Богдан Ткачук народився 12 жовтня 2002 року. Після навчання обрав військовий шлях і закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Служив за контрактом, був лейтенантом та командиром 3-го механізованого взводу. Побратими знали його за позивним «Мармур».
30 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Желанне Донецької області зв’язок із військовослужбовцем обірвався. Відтоді для його рідних розпочався довгий період болісного очікування. Невідомість стала одним із найважчих випробувань, адже кожен день залишав надію, що Захисник повернеться живим.
Лише через два роки стало відомо, що Богдан загинув, виконуючи свій військовий обов’язок. Йому назавжди залишився 21 рік.
21 липня жителі Білогірської громади вийшли на вулиці, щоб віддати останню шану своєму землякові. Навколішки, із квітами та державними прапорами, люди зустрічали траурний кортеж, висловлюючи вдячність Воїну, який віддав найцінніше — власне життя — за свободу й незалежність України.
Поховали Богдана Ткачука в рідному селі Квітневе з усіма військовими та християнськими почестями.
Світла пам’ять Захиснику України. Щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам. Нехай пам’ять про Богдана Ткачука, його мужність, відданість військовій присязі та любов до України назавжди залишиться у серцях земляків.
