Науковиці із Ленковецької громади – Карина Долгарт та її наукова керівниця Людмила Петрова повертаються додому із поважними відзнаками. Їхні наукові здобутки відзначили цими днями у столиці.
Карина стала переможницею на І етапі у XVIII Міжнародному конкурсі з українознавства, також її роботу високо оцінили і на ІІ етапі цього конкурсу.
28 березня в Червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася урочиста церемонія нагородження переможців І етапу XVIII Міжнародного конкурсу з українознавства. Одночасно було визначено переможців ІІ етапу і наукова робота учениці 8 класу Карини ДОЛГАРТ (науковий керівник – Людмила ПЕТРОВА), була визнана однією з кращих. Метою наукової роботи є дослідження героїчного подвигу Едуарда КАЗМІРЧУКА, збереження пам’яті про наймолодшого Героя-Янгола Ленковецької громади, випускника Ленковецької школи.
21-річний Едуард Казмірчук з Лавринівець загинув у березні 2022 року. Впродовж семи місяців вважався зниклим безвіти.
Загинув ГЕРОЙ, виконуючи бойове завдання 11 березня 2022 року, внаслідок ворожого авіанальоту, поблизу н.п.Варівськ, визволяючи Київщину. Едуард, після закінчення школи, вступив до Острозької академії, але після другого курсу, у 2020 році, не маючи військового досвіду, але маючи тверде переконання та стійкий характер, пішов добровольцем захищати державу у складі 10 гірсько-штурмової бригади, став одним із “Едельвейсів”. Безпосередньо брав участь в забезпеченні незалежності та захисті суверенітету й територіальної цілісності України в районах проведення АТО на Донецькому напрямку. 25 лютого, на другий день повномасштабного вторгнення, Едуард уже їхав захищати нашу столицю від ворожої навали. За словами побратимів він був майстерним і мужнім воїном, користувався повагою та авторитетом, його енергія й завзятість заряджали і гуртували колектив, був щирим, відвертим, доброзичливим, надійним товаришем, завжди намагався у всьому допомогати іншим. Едуард понад усе любив Україну і був справжнім патріотом. Його життєва позиція була чіткою та зрозумілою: “Прожити життя так, щоб про мене писали книжки та увійти в історію України”, – розповідають близькі.
Натхненні визнанням цінності даної роботи, ми вирішили не зупинятися на досягнутому, а продовжувати збирати дані та висвітлювати подвиги усіх загиблих воїнів громади, з метою збереження історії Героїв, які віддали своє життя за Україну, – розповіла Людмила Петрова.
