“Герої поряд з нами” – проєкт, який портал “Хмельниччина Північ” реалізує за підтримки благодійного фонду “Family. UA” про українських Захисників та Захисниць – неймовірних людей, які стали щитом України, коли на нашу державу напали росіяни. Одним із таких сучасних Героїв є Денис Подвисоцький – український Воїн, земляк із Шепетівщини.
Війна — жорстока й невблаганна. Вона забирає найкращих, залишаючи у серцях глибокі рани. Вона випробовує нашу силу, єдність і здатність любити попри біль. Кожна її втрата — це особиста трагедія для всього народу.
Ось вже минув є рік з тієї болючої миті, коли Ганнопільська громада втратила справжнього Героя — земляка, сина, чоловіка, батька, побратима – Дениса Геннадійовича Подвисоцького, уродженця села Довжки, що на Хмельниччині.
- Цей рік не зменшив туги. Він лише загострив усвідомлення того, кого ми втратили. Денис був людиною з великої літери. Світлий, щирий, відповідальний. Вірний син своєї землі. Надійний побратим. Турботливий батько чотирьох дітей. Чоловік, який беріг у собі глибоку гідність і велику любов до Батьківщини,- зазначила Маргарита Медведюк, очільниця Ганнопільської громади.
13 грудня 2022 року Денис був призваний до лав Збройних Сил України. Служив механіком-водієм танкового взводу у складі військової частини А 4848. Без зайвих слів, із мужністю у серці, Захисник виконував бойові завдання, ризикуючи власним життям заради спокою та безпеки кожного з нас.
- За зразкову службу, патріотизм, стійкість і бойову відвагу, він був удостоєний численних нагород та відзнак. Та найвищою нагородою стала вдячність у серцях людей, заради яких чоловік жив і за яких поклав своє молоде життя, – додала пані Маргарита.
12 червня 2024 року поблизу селища Новопавлівка Запорізької області, під час виконання бойового завдання Денис Геннадійович загинув смертю хороброго. Він залишив цей світ, тримаючи зброю в руках — до останнього подиху залишаючись на захисті України.
- Від імені всієї Ганнопільської громади висловлюємо щирі співчуття родині Героя: мамі й татові, дружині, дітям, сестрам і братам, усім близьким, друзям і побратимам. Ваш біль — наш спільний біль. Ми схиляємо голови у скорботі та шані за Воїном, який став символом сили й любові до рідної землі, – зауважили у сільській раді.
Світло його душі не згасне. Воно залишиться з нами — у наших серцях, у спогадах рідних та близьких, у тихих молитвах, у вдячності поколінь. Воно житиме у кожному мирному ранку, за який він віддав життя, у кожній дитячій усмішці, яку він захищав, у кожній сльозі, що пролилась за Ангелом Небесного Воїнства! Нехай пам’ять про Героя надихає нас на єдність, силу і віру в перемогу. Ми назавжди збережемо світлий спомин про його подвиг і шануватимемо його ім’я як символ нескореного духу українського народу.
