Разом з благодійним фондом “Family-UA” ми говоримо про тих, завдяки кому Україна є, – наших Оборонців – Героїв поряд з нами. Сьогодні розповідаємо про Захисника Віталія, родом із Шепетівщини, що на Хмельниччині.
Три роки тому Віталій став батьком. Тоді ж чоловік змінив роботу й опинився у лісовому господарстві – став лісником Плужненського лісництва, що на Хмельниччині. Все було налагоджено. Та через повномасштабне вторгнення росіян Віталію довелося “поставити цивільне життя на паузу”.
- У мене вдома: дружина, маленька доня, батьки… я не міг змиритися з тим, що їм загрожує небезпека. Хоч і не проходив строкову службу, і уявлення про армію не мав, 24 лютого я вже був під військкоматом, – розповідає Віталій.
Перші два місяці він був у роті охорони, охороняв місцеві блокпости, а через деякий час перевівся в окремий стрілецький батальйон. Спочатку брав участь в обороні столиці, пізніше їхній підрозділ направили у Роботине Запорізької області.
- У нас тоді не було часу вчитися. Хочеш жити, то стрілятимеш з будь-якої зброї. Я ж став кулеметником. У Роботиному бої взагалі не стихають. То ми їх, то вони нас. Зовсім не залишилося села, одні руїни, – розповідав Захисник.
Про участь у бойових діях Віталій багато не говорить. Та й фото, як то кажуть, «на згадку», не робив.
- Зізнаюсь, ми намагалися сильно не прив’язуватися один до одного. Заводити там друга страшно. Сьогодні є людина, а завтра вже нема… – з сумом наголосив чоловік.
Відпочинку у Віталія було мінімум. Першу невелику відпустку Захисник мав навесні 2023 року. Наступна була запланована на початок 24-го. Та під час останнього виходу на позиції воїн-лісівник ледь не загинув. Внаслідок ворожого мінометного обстрілу отримав надважке поранення. 15 січня для Віталія тепер – другий день народження.
- Перебило сонну артерію, яремні вени і частину нервів руки. Лікарі були у шоці, як я вижив… А мене буквально з того світу витягнув побратим Андрій. Він і сам мав декілька осколкових, але не розгубився і вчасно зміг мені надати допомогу, – додав Захисник.
Щоб відновити здоров’я, Віталію знадобилося 5 місяців. Потім чоловік знову повернувся на війну, втім продовжувати виконувати завдання сил вже не було. Декілька днів тому 30-річний Захисник звільнився зі служби.
- Зараз найбільше хочу відпочити від війни, набутися з сім’єю, донечкою, яка виросла без мене і не зовсім розуміє, хто цей дядько. Вже у грудні повернуся на роботу. Заздалегідь пішов на навчання, тож тепер маю можливість бути майстром лісу, – додав Віталій.
