Даний матеріал ми публікуємо в межах проєкту «Герої поряд з нами» за підтримки благодійного фонду «Family-UA». Ми пишемо про Воїнів Хмельниччини – Захисників та Захисниць, що виборюють українську незалежність. Одним із них став Богдан Марченков, який пішов захищати країну добровольцем у свої 19 років.
Захисник служив у складі десантно-штурмової бригади і загинув на Донеччині. Він назавжди залишився 20-річним.
- Ми не бачились два роки. В серпні хотіли зустрітись, а ще мріяли зробити ремонт в батьківському будиночку. До цієї зустрічі він не дожив місяць, – розповідає сестра загиблого Воїна.
Богдан родом із села Лісоводи, що в Городоцькій громаді. Тут закінчив школу і місцевий професійний ліцей. Хлопець був президентом молодіжного колективу закладу, займався спортом і мав багато друзів. У ліцеї його вважали лідером.
- Простий, доброзичливий, ввічливий, щирий, креативний, розумний – таким ми запам’ятали його, – додали у навчальному закладі.
Ще під час навчання хлопець почав працювати. Останнім місцем роботи був зернотік, де Богдан займався міндобривами.
- Його призвали до армії на початку осені, ще до повномасштабної війни. В Богдана був вибір – йти до армії чи продовжити вчитись. Я вмовила його закінчити навчання. А коли почалась повномасштабна війна, вирішив піти добровольцем. Йому тоді було 19, – розповідає сестра Катерина.
Катерина також пригадує, що дізналась про це братове рішення лише згодом. Хоча обоє були близькі і завжди всім ділились один з одним. Далі був місяць навчання у Житомирі, після якого Богдан потрапив до складу окремої десантно-штурмової бригади.
- Богдан воював «на нулі». Виконували завдання переважно на Донеччині, на Бахмутському напрямку. Ніколи не скаржився, не говорив про те, що йому важко чи він боїться. Навпаки – підбадьорював і був підтримкою. Він був промінчиком… коли сміявся, то всі навколо сміялись. У скрутні часи він ніколи не показував, що йому важко. Богдан завжди переймався за інших більше, ніж за себе. Він був для побратимів підтримкою, завжди міг розсмішити, – каже сестра.
Востаннє Катерина спілкувалась з братом за кілька днів до загибелі. Він розповів, що йде на бойове завдання. Відтак, три дні буде без зв’язку. І пообіцяв написати, коли повернеться, але більше голосу Богдана вона не чула.
Солдат Богдан Марченков загинув 11 липня у районі Новомихайлівки на Донеччині. Йому було всього 20 років.
Наразі Катерина Марченкова звернулась з петицією до президента, де просить присвоїти Богданові звання Героя України, посмертно.
- Мій брат добровольцем пішов у лави ЗСУ, підписавши контракт… Він був вправним та шустрим, швидко всього навчився, він був кращий з кращих, продовжив навчання ще на тиждень, щоб навчитись працювати з кулеметом. 22 червня його перевели в 79 ОДШБ в/ч А0224, десантно штурмова бригада. Він пишався, що потрапив до цієї бригади. ДШВ – ЗАВЖДИ ПЕРШІ, так як і він всюди перший. 11 липня 2023 Герой загинув, захищаючи всіх нас. Завжди був позитивним та добрим, надзвичайно сміливим. Він не боявся рятувати своїх побратимів під свист ворожих куль, завжди допомагав чим міг, ставив вище проблеми інших ніж свої… – йдеться в електронній петиції.
Станом на 6 червня, звернення зібрало 19 878 підписів із 25 000 необхідних. До кінця збору голосів залишається 27 днів. Підтримати петицію можна за посиланням.
