Матеріал створено в межах проєкту «Герої поруч з нами», що реалізується за підтримки фонду Family.UA. Статтю присвячено нашому землякові — Захиснику України, який героїчно загинув, боронячи свободу й незалежність рідної держави.
Славутська громада з глибоким болем і безмежною шаною провела в останню путь свого Захисника — солдата Олексія Володимировича Мохова. Його життя — це шлях мужності, відданості та любові до України. Це історія про Людину, яка, не вагаючись, стала на захист Батьківщини і заплатила за нашу свободу найвищу ціну — власне життя.
6 квітня 1990 року народився хлопчик, якому судилося стати Героєм свого часу. Олексій зростав у Донецьку, закінчив місцеву школу №64, а пізніше — Донецький електрометалургійний технікум, де здобув фах теплотехніка. Він був звичайним хлопцем із великим серцем — трудився, створював сім’ю, любив життя.
Працюючи стрільцем у підрозділі воєнізованої охорони АТ «Українська залізниця», він мав тиху мрію — бачити, як росте його син, як міцніє родина. Але доля розпорядилася інакше. Коли російська навала прийшла на українську землю, Олексій не зміг стояти осторонь.
Після початку повномасштабного вторгнення його сім’я була змушена покинути рідну Донеччину й оселитися у Славуті, шукаючи спокою та безпеки. Та серце Воїна не знало спокою, коли ворог нівечив рідну землю. 1 лютого 2023 року Олексій Мохов став до лав Збройних Сил України. Він служив в аеромобільному взводі військової частини А2582, на посаді оператора, сумлінно виконуючи свій обов’язок перед народом і державою.
2 жовтня 2023 року — день, який чорним болем закарбувався в пам’яті рідних. Того дня Олексій загинув у бою за свободу України поблизу населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області.
У Захисника залишилися дружина і маленький син. Хлопчик ростиме, знаючи: його батько був Героєм, який любив Україну понад усе.
Рідні згадують Олексія як доброго, спокійного, працьовитого і справедливого чоловіка — людину, яка завжди тримала слово, ніколи не зраджувала своїм принципам. У його серці жила любов до родини і Батьківщини — та, за яку він боровся до кінця.
Ми живемо та зустрічаємо завтрашній день завдяки таким Героям, як Олексій Мохов.
Його подвиг — це заповіт нам жити гідно, берегти рідну землю, любити життя і пам’ятати тих, хто подарував нам свободу.
Щирі співчуття родині. Вічна пам’ять і слава Герою України!
