Публікація створена в межах проєкту «Герої поруч з нами», що реалізується за підтримки фонду Family.UA. Стаття присвячена нашому землякові — Захиснику України, який героїчно загинув, боронячи свободу й незалежність рідної держави.
11 листопада Славутська громада схилила голову в глибокій скорботі, проводжаючи в останню путь Вадима Григоровича Чепурченка — відважного Воїна, чоловіка та патріота. Його життя було прикладом відданості, мужності та безмежної любові до Батьківщини.
Вадим народився 23 квітня 1980 року у Славуті. З дитинства він вирізнявся активністю, впевненістю у собі та прагненням до чесності й справедливості. З 1986 по 1997 рік навчався у Славутській загальноосвітній школі №4, а після її закінчення здобув професію газозварювальника в Нетішинському училищі.
У 2000 році Вадим розпочав військовий шлях, проходячи строкову службу у десантних військах міста Болград. Там сформувався його бойовий характер і командний дух, які супроводжували його протягом усього життя. Після служби він присвятив десять років правопорядку, працюючи в органах карного розшуку МВС України, був нагороджений відзнакою «За доблесть і відвагу в службі карного розшуку» ІІ ступеня.
Коли у лютому 2022 року ворог ступив на українську землю, Вадим без вагань повернувся додому й добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив у Силах спеціальних операцій, брав участь у звільненні острова Зміїний у липні 2022 року та пройшов найгарячіші точки фронту: Торецьк, Часів Яр, Бахмут, Куп’янськ, Сумський напрямок.
Його відданість і професіоналізм були відзначені численними нагородами:
- 5 серпня 2022 року — Відзнака Президента України «За оборону України»;
- 10 листопада 2024 року — Відзнака Міністра оборони України «10 років сумлінної служби»;
- Грамота командира військової частини А1788 ССО;
- 6 грудня 2023 року — Почесна грамота Хмельницької ОВА за мужність і служіння українському народові.
11 жовтня 2025 року під час штурмових дій у Куп’янську Вадим отримав тяжкі поранення. Його евакуювали під вогнем ворога, несли три кілометри на руках через складні умови місцевості, надавали першу допомогу та доставили до шпиталів Харкова й Києва. Протягом місяця наш Герой мужньо боровся за життя, але 7 листопада його серце зупинилося.
Славута та вся громада прощалися з Вадимом Чепурченком, пам’ять про якого назавжди залишиться у серцях рідних, побратимів та всіх, хто знав його. Він був компанійським, життєрадісним, готовим завжди йти першим та прикривати молодших. Його мужність, відданість і доброта назавжди залишаться прикладом для наслідування.
Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся громада висловлюють щирі співчуття родині Героя — матері, брату, сину, коханій дружині та всім близьким.
Вадим Чепурченко — відважний Воїн, справжній чоловік, справжній українець. Його ім’я назавжди вписане в історію нашої громади та держави.
Вічна слава і шана Герою!
