
8 червня минає 10 років від дня загибелі українського Захисника Олексія Гереги.
Цей текст у рамках проєкту “Герої поруч з нами”, що ми втілюємо за підтримки фонду Family.UA, вшановуючи світлу пам’ять Захисника.
Олексій Герега народився 18 грудня 1993 року у Хмельницькому. Шкільну освіту Олексій здобув у селі Залісся, що на Старосинявщині.
Після отримання атестата зрілості Олексій прийняв тверде рішення – присвятити своє життя військовій службі, – розповідають земляки.
У 2011 році він вступає до Кам’янець-Подільського університету ім. Івана Огієнка, після року навчання там – продовжує освіту у Львівській академії сухопутних військ.
2014 року закінчив Військовий коледж сержантського складу Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Експлуатація озброєння і техніки інженерних військ».
Приєднавшись до лав ЗСУ, обіймав посаду сержанта з МТЗ 28-ї окремої механізованої бригади.

Олексій Герега загинув у неповні двадцять два. 8 червня 2015-го поблизу міста Красногорівка їх військовий автомобіль наїхав на протитанкову міну та вибухнув — ГАЗ-53 перевозив набої на позиції українських військ.
Разом із Олексієм загинули старший солдат Сергій Бедрій, солдати Олексій Бобкін, Олег Дорошенко, Сергій Керницький, Олександр Мостіпан, Максим Чорнокнижний.
У військовослужбовця залишилися: мати Олена Петрівна Герега, сестра Віта Віталіївна, брат Ілля Віталійович та батько Віталій Володимирович.
Указом Президента України № 37/2016 від 4 лютого 2016 року, “За особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
9 травня 2016 року біля стелли загиблим односельчанам у Великій Вітчизняній війні, де поряд встановлено пам’ятник Олексію Герезі родина загиблого організувала День пам’яті.

У квітні 2024 року згідно рішення сесії Старосинявської селищної ради Олексію Герезі вручено нагрудний знак та диплом «Почесного громадянина Старосинявської громади» (посмертно).