У місті Ізяслав розпочалися масштабні ремонтно-консерваційні роботи з порятунку однієї з найцінніших архітектурних та духовних пам’яток краю — комплексу костелу святого Йосифа Обручника та монастиря отців-місіонерів. Це — сакральна перлина XVIII століття, яка зазнала значних ушкоджень через десятиліття занедбаності, однак тепер має шанс на нове життя.
Перший етап — рятівний
Наразі триває перший, критично важливий етап — протиаварійні та ремонтно-консерваційні роботи, спрямовані на зупинку руйнування будівлі та стабілізацію її стану. Вже виконано:
- ущільнення даху та заміну пошкодженого шиферу;
- облаштування системи відведення дощових вод у критичних зонах;
- встановлення захисної дерев’яної обрешітки навколо мурів та оцинкованого покриття;
- очищення мансарди від багаторічних нашарувань та пташиного посліду;
- захист слухових вікон сітками та пластиковими шибами;
- посилення балок і тимчасове підпирання аварійних перекриттів.
Особливу увагу приділено відновленню пошкодженого склепіння підвалу у південно-східній частині споруди. Тут тривають роботи з розчищення, демонтажу старих елементів, відновлення фундаменту та мурування нового склепіння з використанням традиційних матеріалів і технологій.
Польсько-українська співпраця
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща через Фонд промоції культури. Інвестором виступає польська громадська організація «Robim co możem» (Люблінське воєводство). У 2024 році вже освоєно 1 млн грн, у 2025 році заплановано 2,7 млн грн. До робіт залучено матеріали як з України, так і з Польщі — це приклад ефективної транскордонної взаємодії задля спільної мети.
Вже досягнуто:
- зупинено протікання покрівлі та руйнування конструкцій через вологу;
- організовано ефективне відведення дощових вод;
- укріплено аварійні перекриття;
- частково відновлено підвальні склепіння;
- захищено підвальні приміщення від подальшого затоплення.
Подальші кроки
У найближчих планах – гідроізоляція фундаменту, підсилення стін і куполів, заміна покрівлі над монастирською частиною. Комплексна ревалоризація такої історичної споруди потребує довгострокового, системного підходу та сталого фінансування. Водночас нинішній поступ дає надію — завдяки підтримці міжнародних партнерів, громадських організацій та меценатів, святиня може знову стати гордістю регіону і свідченням нашої відповідальності за збереження культурної спадщини.