Запашний напій із кавових зерен варили на території сучасної Хмельниччини задовго до того, як кава стала популярною у Відні. Знаєте де це було? Перевірте свої здогадки у тексті.
Із молоком чи вершками, пікантна із сіллю чи перцем, із топінгами, цукром або ж взагалі без усього: кава – один із найулюбленіших напоїв світу.
Лише уявіть, українці, які п’ють каву дещо менше, ніж інші нації, споживають аж 1,5 кг кавових зерен на душу на рік. Такою була статистика 2 роки тому.
Кавовою столицею Європи вважається Відень, в Україні її “серце” – Львів. Але почалась кавова історія нашої країни саме із Хмельниччини. Тут, у Кам’янці-Подільському, каву варили ще задовго до Відня.
На час, коли місто на камені було колонією Османської імперії, тут започаткували традицію кавоваріння.
– Ми маємо податковий реєстр османів 1681-1682 років, в якому чітко зазначається, що на той час в Кам’янці функціонувало 10 кав’ярeнь. Наприклад, перша львівська кав’ярня була відкрита через 126 років, тобто значно пізніше. Довгий час ми мали документальні згадки про це, але не було, власне, археологічного матеріалу, який доводив їхнє існування, – цитує Ігоря Старенького, кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, сайт “Є”.
Археологічні підтвердження кавової історії міста у Кам’янці-Подільському археологи розкопали декілька років тому.
– Про те, що це кав’ярня, свідчили різноманітні знахідки. Зокрема тут було виявлено понад тисячу керамічних люльок. Це найбільша на сьогоднішній день колекція з одного розкопу на теренах України. Друге, звісно ж, що вказувало на кав’ярню, – наявність кавових чашечок. Вони були китайського, турецького та перського походження. Їх під час цих досліджень також зібрана велика колекція. А ще було знайдено багато османських монет. Це і монети Сулеймaна ІІ мангіри – мідні монети константинопольської чеканки, і османські Мехмеда IV – срібні монети, котрі ще називають медіні. Вони чеканилися на території Єгипту. Саме в цих монетах отримували зарплатню яничари. Чому? Їх виготовляли зі срібла високої проби. А яничари відмовлялися брати платню низькопробними монетами, які чеканилися у Стамбулі. І після спроб видати їм зарплатню іншими монетами, піднімали бунти. Тож, те, що під час розкопок було знайдено достатньо багато таких срібних монет, свідчить, що основними відвідувачами кав’ярні були саме яничари. Загалом, значну частину своєї зарплатні вони витрачали саме на каву, – каже Ігор Старенький.
Кавова традиція Хмельниччини, як частина нашої історії, була втрачена, коли Україну окупувала російська імперія.
Зараз у Кам’янці -Подількому відновлюють історичну спадщину. Місцеві кавовари навіть встановили пам’ятник старовинній кавомолці.
