Війна зруйнувала тисячі життів, змінила долі, плани та мрії. Але навіть у найважчі часи українці доводять: внутрішня сила, віра та праця здатні відродити життя. Сьогодні хочемо поділитися історією тендітної та водночас сильної духом жінки — Яни Каліної.
У серпні 2024 року Яна переїхала до Шепетівки з міста Дружківка. Зізнається, рішення було непростим. Рідна для неї Олексієво-Дружківка на Донеччині, де вона народилася і виросла, а також Костянтинівка та Дружківка, де тривалий час жила, стали місцями, де життя перетворилося на щоденну боротьбу за безпеку. Постійні обстріли, тривоги й невизначеність змусили Яну разом із родиною прийняти важливе рішення — шукати спокій і безпеку, адже Яна — мама двох чудових дівчаток, тож для неї найважливіше, щоб доньки зростали у безпеці, відчували дитинство без страху й мали змогу радіти звичайним речам.
«Перед тим, як виїжджати з Дружківки, дуже складно було прощатися з парком — це було моє особливе місце, місце сили, — ділиться Яна. — Але, приїхавши в Шепетівку й побачивши, як тут зелено, я так зраділа. Тут надзвичайно гарна природа, свіже повітря, і від цього стало легше на душі».
Яна має економічну спеціальність, та коли була у декреті, відкрила для себе нове захоплення — манікюр. Спочатку робила лише собі, згодом пройшла курси, почала працювати з клієнтками, а невдовзі відкрила власний невеликий кабінет у Дружківці.
Переїхавши до Шепетівки, Яна вирішила не відмовлятися від улюбленої справи й продовжити розвиватися. Уже в листопаді 2024 року вона наважилася відкрити власний манікюрний кабінет — з нуля, у новому місті, без знайомих і підтримки.
«Шукала приміщення під оренду по-різному: у соцмережах, на сайтах, питала знайомих. А коли нічого не знаходила — просто заходила у будівлі на районі, де проживаю, і запитувала, чи немає там вільних приміщень під оренду. І таки знайшла! Головне — не здаватися».
Попри всі труднощі, Яна зберігає світлий погляд на життя. Вона переконана, що наші думки формують реальність.
«Я намагаюся зосереджуватися лише на позитиві й вірю, що всі думки матеріалізуються. У теперішньому житті багато складного, але я переконана: якщо не втрачати віри, то завжди знайдеться шлях уперед».
Звісно, спочатку було нелегко. Кардинальна зміна місця проживання, розлука з рідними місцями, відчуття, що твій дім залишився за сотні кілометрів, не могли не позначитися. Проте Яна знайшла підтримку — у новому місті, серед людей, які розуміють її досвід.
«Я дуже вдячна ініціативам, які впроваджує ветеранський простір “Hub for you”. Там я отримала важливу психологічну підтримку, познайомилася з багатьма людьми, які мають схожі історії. Окрема подяка психологині Світлані Рулі — вона відіграла велику роль у моєму відновленні».
Яна розповідає: у Шепетівці вона відчула людяність і тепло.
«Тут дуже хороші люди. Відчувається щирість, підтримка, готовність допомогти. Це надихає і додає віри, що навіть після втрат можна створити нове, щасливе життя».
Сьогодні Яна активно розвиває свою справу та долучається до місцевих ініціатив. Вона доводить, що навіть після найтемніших часів життя можна відновити — якщо мати мету, віру й любов до того, що робиш.
«Минуле ми не можемо змінити, — каже Яна, — але майбутнє творимо самі. І я обираю жити, розвиватися та впевнено йти вперед».
