22 січня — дата, котра точно не припадає пилом у календарі. Вона щороку нагадує: Україна народжувалася в боротьбі, мріях і рішучому прагненні бути разом. Саме цього дня, 107 років тому, був підписаний Акт Злуки УНР і ЗУНР — документ, який назавжди закарбував ідею соборності як серцевину української державності.
Цьогоріч символ єдності знову ожив на межі Хмельниччини та Тернопільщини — між селами Зіньки та Ходаки. Тут, де на мапі проходить адміністративна лінія, а в житті — спільна історія і спільна відповідальність, зібралися делегації Білогірської та Шумської громад.
Заступник Білогірського селищного голови Роман Муляр і Шумський міський голова Вадим Боярський привітали учасників заходу та обмінялися короваями — давнім українським символом гостинності, поваги й злагоди.
Під час зустрічі звучали думки, які сьогодні відчуває кожен українець: єдність — не абстрактне поняття, а щоденний вибір кожного свідомого українця. У час війни вона вимірюється підтримкою, взаємною відповідальністю і готовністю стояти пліч-о-пліч — незалежно від кордонів на карті.
Завершальним стало покладання квітів до пам’ятного хреста, встановленого на честь Соборності України.
Соборність — це не лише про минуле. Це про сьогодні і завтра. Про силу бути разом, коли важко. Про здатність об’єднуватися перед лицем ворога. І про впевненість, що там, де є єдність, — Україну не зламати.
Джерело: Білогірська селищна рада
