Війна змінює долі людей, але не забирає здатності мріяти та будувати майбутнє. Для хмельничанки Олени Савьолової шлях від військової служби до власної справи виявився непростим. Після демобілізації жінка майже рік не могла повернутися до звичного життя, однак згодом знайшла сили не лише відкрити власну кав’ярню на Хмельниччині, а й допомагати іншим ветеранам адаптуватися до цивільного середовища.
Олена служила у складі 86-го окремого батальйону 106-ї окремої бригади територіальної оборони. До війська потрапила не відразу — спочатку долучилася як волонтерка, допомагаючи на кухні через збільшення кількості особового складу. Згодом отримала пропозицію офіційно вступити до лав Збройних сил і погодилася.
За час служби військовослужбовиця виконувала завдання на Харківському, Миколаївському та Херсонському напрямках. Найважчими випробуваннями називає тривалі відрядження та неможливість бути поруч із рідними у складні моменти. За її словами, військова служба також залишає мало можливостей для відпочинку та психологічного відновлення.
У листопаді 2023 року Олена демобілізувалася. Проте повернення до мирного життя виявилося не менш складним, ніж сама служба.
«Близько року я практично не могла соціалізуватися. Не розуміла, куди звернутися і як повернутися до звичного життя», — розповідає жінка, яка пройшла фронт.
Саме тоді вона переконалася, наскільки важливою є підтримка за принципом «рівний рівному», коли ветерани допомагають ветеранам. Першим кроком до адаптації стала робота в одному із закладів Хмельницького, де колектив допоміг їй поступово повернутися до активного життя.
Згодом обставини змусили звільнитися, однак саме тоді Олена наважилася реалізувати давню мрію — відкрити власний заклад. За підтримки чоловіка, рідних та друзів вона почала працювати над створенням кав’ярні.
Для розвитку бізнесу військова скористалася державною грантовою програмою. Консультаційну допомогу їй надали фахівці ветеранського простору та обласного центру зайнятості. Оскільки за освітою Олена фінансистка, бізнес-план мала майже готовий. Після доопрацювання проєкту вона отримала грантову підтримку та змогла реалізувати задум.
Сьогодні її кав’ярня працює у форматі «кава із собою» та розташована в одному з бізнес-центрів Хмельницького. Заклад також є pet-friendly — сюди можна приходити разом із домашніми улюбленцями. Таку концепцію власниця обрала невипадково, адже сама неодноразово стикалася з обмеженнями для власників тварин.
Особливе місце у розвитку бізнесу займає ветеранська взаємопідтримка. Частину продукції для кав’ярні постачають інші ветерани-підприємці. За словами Олени, саме така співпраця допомагає колишнім військовим знаходити себе після повернення з фронту та розвивати власну справу.
Ветеранка переконана, що військовий досвід став у пригоді й у підприємництві. Тайм-менеджмент, вміння працювати в команді та швидко реагувати на кризові ситуації допомагають долати труднощі й ухвалювати рішення у бізнесі.
Втім, головною мрією Олени залишається створення повноцінного ветеранського простору. Місця, де люди, які повернулися з війни, зможуть отримати підтримку, спілкування та допомогу в адаптації до цивільного життя.
Історія Олени Савьолової — це приклад того, як після важких випробувань можна знайти новий сенс, реалізувати власну мрію та стати опорою для інших. Адже повернення ветеранів до мирного життя — це не лише особиста справа кожного, а й спільне завдання суспільства.
