8 липня в Україні відзначають День працівника ювенальної превенції. Цьогоріч минає 30 років із моменту створення в структурі органів внутрішніх справ України підрозділу, відповідального за роботу з дітьми. Це нагода згадати про тих, хто щодня захищає найуразливішу категорію населення — наших дітей.
Майор поліції Володимир Карась присвятив службі вже 23 роки, з них 18 — працює у сфері ювенальної превенції. У Шепетівському районі його знають як невтомного поліцейського, котрий і вдень, і вночі пильнує дитячу безпеку.
«Працювати з дітьми можна лише за покликом душі», — переконаний Володимир. І справді, кожну історію він сприймає особисто, пропускає крізь серце. Радіє, коли дитина знаходить правильний шлях, і докладає максимум зусиль, аби це стало можливим.
Сам Володимир — батько двох дітей: 17-річного сина та 4-річної донечки. Як досвідчений поліцейський і тато, він тонко відчуває вікові особливості дітей, вміє знаходити з ними спільну мову, а головне — здобувати їхню довіру.
«З молодшими працювати легше — вони відкриті, сприймають інформацію через гру. Старшим потрібно більше пояснювати про відповідальність, про наслідки вчинків. Але головне — знайти підхід, аби тебе почули», — ділиться він.
До основних обов’язків ювенального поліцейського входять: реагування на факти булінгу, жорстокого поводження, домашнього насильства, правопорушень серед неповнолітніх. Водночас Володимир наголошує — головна його місія полягає в тому, щоб завжди бути поруч із дитиною, яка потребує допомоги.
Ювенальні поліцейські постійно працюють з дітьми, які виховуються в малозабезпечених чи неблагополучних сім’ях, а також із тими, хто переживає складні життєві обставини. Вони проводять профілактичну роботу, відвідують родини, перевіряють умови проживання та за необхідності залучають інші служби.
«Незалежно від часу доби, ми готові приїхати на виклик. Це не просто служба — це спосіб життя. Ми мусимо бути на боці дитини, навіть якщо це означає відмовитися від власного відпочинку», — каже поліцейський.
Служби у справах дітей, дільничні, поліцейські офіцери громад, соціальні працівники — усі працюють у тісній взаємодії, аби кожна дитина почувалася захищеною.
Майор Володимир Карась — не просто поліцейський. Він — наставник, порадник, захисник. Людина, яка доводить: справжню довіру не здобудеш наказами чи статтями закону — її треба заслужити щирістю, відкритістю й готовністю прийти на допомогу.
