1000 день з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Ці дні стали болісним продовженням окупації Криму та захоплення частини Донецької і Луганської областей в 2014 році. Але саме в ці дні пишеться новітня історія героїв – людей, які своїм життям захищають нашу країну.
Сьогодні розповідаємо історію людини, яка щодня рятує життя Захисників і цивільних – Олега Довганя. Історію Воїна, лікаря, патріота, який знає, з чого починалось вторгнення ворога.
- Війна для мене почалась у 2014 році, коли робота в реанімації замінилась службою на Сході в 2015 році в ролі начальника медичного пункту дивізіону до 2016 року, після чого був демобілізований, – зазначив депутат фракції “Європейська Солідарності” в Шепетівській міській раді Олег Довгань.
Першу ротацію пан Олег провів у добровольчому підрозділі, у складі евакуаційних екіпажів. Волноваха, Новотроїцьке, Курахове, Марʼїнка – весь цей шлях був пройдений ним разом з побратимами на тогочасній лінії зіткнення. Так, до 2020 року щорічно їздив у ротації. У структурі мобільного шпиталю він провів декілька років.
Його слова про початок війни в 2014 році звучать без жодних переживань чи сумнівів, хоча всі ми знаємо, як це важко. Пан Олег згадує службу, як невід’ємну частину життя. Каже, що все має працювати чітко, як годинник, коли йдеться про життя людей.
Повномасштабне вторгнення застало Олега, коли він знаходився вдома. Паніки не було, з холодним розумом зібрався з думками та тримав сім’ю поруч, одразу рушив на роботу, в лікарню, і в обід 24 лютого його відділення вже почало адаптацію до роботи в умовах війни.
- Я ніколи не бачив такої єдності, як в перші дні повномасштабного, коли вся громада допомагала облаштовувати лікарню в укритті, – згадує Олег.
Олег з гордістю згадує тих, хто приходив і допомагав чим міг. Здавалось, людей нічого не зламає, їх тримає сила волі, сила характеру, сила українців.
Але вдома він на довго не затримався. 18 квітня вже рушив на Схід, м. Бахмут, м. Словʼянськ. У цей період була також сформована евакуаційна бригада. Робота тривала цілодобово, робота в шпиталі та рішення командира, що далось Олегу дуже важко, його планували поставити на посаді командира медичної роти. І досі він працює і рятує життя на цій посаді.
