У селі Полянь Крупецької територіальної громади відбувся особливий захід, присвячений Захисникам і Захисницям України, які зникли безвісти, та їхнім родинам, котрі щодня живуть в очікуванні звістки.
Цей день розпочався у храмі села Полянь зі спільної молитви за Україну, українських військових та всіх Героїв, яких рідні продовжують чекати вдома.
Після молитви учасники заходу пройшли урочистою ходою селом. У ній були не лише слова вдячності нашим Захисникам, а й пам’ять про тих, чиє місце перебування досі невідоме. Для їхніх родин кожен день очікування — це надія, яка не дозволяє зупиняти пошук.
Кульмінацією заходу стало відкриття символічної інсталяції «Серце надії».
Це місце створене як нагадування про людей, яких сьогодні немає поруч, але яких продовжують любити, пам’ятати й чекати. У ньому поєдналися біль родин, які не мають відповідей, вдячність за мужність Захисників і віра в те, що кожен зниклий безвісти має повернутися додому.
За кожним ім’ям — окрема історія. За кожним зниклим — родина, друзі, рідний дім і люди, які щодня сподіваються почути довгоочікуване: «Я живий».
Саме тому «Серце надії» має стати не просто пам’ятним знаком, а місцем, де можна зупинитися, згадати, помолитися і ще раз нагадати: зниклі безвісти не зникають із пам’яті своїх близьких і громади.
Пам’ять про них продовжує жити доти, доки їх чекають.
🕯️ Пам’ятаємо тих, кого немає поруч.
Чекаємо тих, хто має повернутися.
Віримо — і не припиняємо сподіватися. 🇺🇦
