Славутська громада зустріла свого земляка, старшого сержанта Сергія Обермана, який повернувся з ворожого полону після більш ніж двох років неволі. 16 листопада для громади став днем, сповненим щирих емоцій, вдячності та полегшення.
Сергія зустрічали як справжнього Героя — з короваєм, квітами, плакатами, подарунками та теплими обіймами. Від імені міського голови перший заступник міського голови Сергій Микульський урочисто передав військовому прапор міста Славута — символ шани та сили громади.
Пам’ять усіх полеглих Воїнів, які віддали життя за Україну, присутні вшанували хвилиною мовчання. Після цього разом виконали Гімн України.
Ведуча заходу Оксана Турчак розповіла присутнім про життєвий шлях Сергія Обермана.
Він народився 21 вересня 1981 року в Славуті, навчався у школах №7 та №3. З 2000 по 2001 роки проходив строкову службу у військовій частині А2075 у складі розвідувальної роти, де був навідником-оператором БМП.
Після строкової служби працював будівельником у Києві, там створив родину — у 2015 році одружився з Людмилою, згодом став батьком сина Матвія та донечки Еміми. Сергій завжди знаходив час для сім’ї, риболовлі та відпочинку на природі.
З перших годин повномасштабного вторгнення Сергій не вагався — 24 лютого 2022 року він мобілізувався та став на оборону столиці у складі 112-ї бригади, 127-го батальйону тероборони, служив оператором управління механізованої роти у військовій частині А7293. Брав участь в обороні Києва та виконував бойові завдання на Донеччині.
За мужність і відданість службі 12 серпня 2022 року він був нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Та найтяжчий день настав 19 червня 2023 року. Під час виконання бойового завдання Сергій отримав важкі поранення та контузію і потрапив у полон. Спершу його утримували на окупованій Луганщині, а потім таємно вивезли на територію РФ. Сам військовий досі не знає точного місця утримання.
У неволі він перебував 2 роки і 1 місяць — це були місяці болю, тиші, невідомості та виснажливого очікування. Сергій тримався заради родини, побратимів і України.
23 липня 2025 року стало днем, коли багатомісячне очікування завершилося: Сергій повернувся на рідну землю.
Славутська громада висловила військовому щиру вдячність за мужність, незламність і службу Україні.
Дякуємо за службу, Сергію! Дякуємо за мужність і боротьбу!
Бажаємо сили та віри всім, хто ще чекає на повернення своїх рідних.
Пресслужба Славутської МТГ
за інформацією КЗ «Ветеранський простір «ВЕТЕРАН ПРО»
