
Цього року виповнюється 150 років з дня народження видатної поетеси Лесі Українки. В історії збереглись достовірні факти її перебування в Шепетівці та Славуті, де вона проходила лікування.
Зокрема, в Географічному покажчику до фундаментальної праці Ольги Косач-Кривинюк «Леся Українка. Хронологія життя і творчості» (Нью-Йорк, 1971) і Географічному покажчику до праці М. О. Мороза «Літопис життя та творчості Лесі Українки» (Київ, 1992 р., стор.629-630) місто Славута згадується лише один раз під 1888 роком. Тоді Леся Українка з батьком їхали до Одеси, щоб пройти курс лікування на Хаджибеївському лимані.
Вони їхали залізницею від Ковеля через Ківерці, Луцьк, Рівне, Здолбунів, Славуту, Шепетівку. Враження від дороги описані в І-IV поезіях циклу «Подорож до моря». Славута згадується в першому вірші:
Передо мною килими чудові
Натура стеле — темнії луги,
Славути красної бори соснові
І Случі рідної веселі береги
(Леся Українка, Тв. в 12-ти т., Т.1., К., 1975, ст. 92)
Ймовірно, Леся Українка з своїм другом Климентом Квіткою та його родичами перебувала в Славуті орієнтовно з другої декади липня до кінця першої декади серпня 1904 року.
Принаймні один твір «Спогад з Євпаторії», датований за автографом 27 липня 1904 року, Леся Українка написала в Славуті, коли душу заполонили спогади про любого брата Михайла.
Окрім цього, збереглась фотокартка, на якій зображена поетеса в колі близьких друзів. Цю фотографію передав до Волинського краєзнавчого та літературно-меморіального музею Лесі Українки в Колодязному директор Славутського історичного музею Станіслав Ковальчук.