Ця публікація є початком циклу «Ветерани Хмельниччини. Повернення до мирного життя», який «Хмельниччина Північ» реалізовує спільно з Ветеранським простором «Hub for you». У цих матеріалах ми знайомитемо читачів із ветеранами, які після військової служби повертаються до мирного життя, знаходять своє місце у нових професіях, відкривають власну справу, працюють заради розвитку громад та будують майбутнє своїх родин. Це історії про нескореність, відповідальність і силу людей, які продовжують служити Україні своєю працею.
Сьогодні ми хочемо познайомити вас із Юрієм Юрійовичем Біликом, мужнім Захисником, який після завершення служби в лавах Збройних Сил України повернувся до цивільного життя та став частиною колективу ТОВ «Старокостянтинівцукор».
Чоловік народився і виріс у Старокостянтинові. Тут створив родину, тут виховує разом із дружиною трьох чудових дітей, яких називає своєю найбільшою гордістю.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Юрій без вагань став на захист України. Від перших днів війни ніс службу у Харкові — місті, яке стало одним із символів української незламності.
Про свій військовий шлях Юрій говорить небагато. Та за цією скромністю — роки буремних випробувань та боїв, відповідальності за побратимів, ризику та боротьби за право кожної української родини жити під мирним небом.
31 грудня 2025 року він завершив службу, а вже за місяць приєднався до команди ТОВ «Старокостянтинівцукор» на посаді слюсаря-ремонтника ТЕЦ.
Ветеран зізнається, що повернення до цивільного життя стало новим викликом.
— Перші два місяці були дуже непростими. Новий колектив, нові завдання. Бувало, що навіть думав про повернення до служби. Але тут мене дуже добре прийняли, я постійно відчував підтримку колег і керівництва. Для себе зрозумів, що справді потрібен тут. Найбільше щастя для мене зараз — бути поруч із родиною, бачити, як ростуть діти, і будувати плани на майбутнє, — ділиться Юрій.
У ТОВ «Старокостянтинівцукор» переконані: підтримка ветеранів — це не лише про соціальну відповідальність. Насамперед — це питання честі та вдячності.
Історія Юрія — це історія про мужність без гучних слів. Про любов до родини. Про людину, яка пройшла через випробування війною і сьогодні продовжує працювати, мріяти та будувати майбутнє.
