П’ятниця, 25 Жовтня
Shadow
Головна » Актуально » » Волонтерка Оксана Мартинюк-Саясіна: про жінок з Шепетівщини, які наближують Перемогу

Волонтерка Оксана Мартинюк-Саясіна: про жінок з Шепетівщини, які наближують Перемогу

Волонтерка Оксана Мартинюк-Саясіна: про жінок з Шепетівщини, які наближують Перемогу

24-те лютого – день, який перевернув життя усіх жителів України. З жорстоким нападом росії на мирну Україну мешканці змушені були ще більше згуртовуватися та допомагати не лише один одному, а й нашим військовим, які конче потребують підтримки, зокрема й у вигляді продуктів харчування, смаколиків, зроблених з любов’ю та теплом.

Сьогодні журналісти інформаційного порталу «Хмельниччина північ» поспілкувалися з шепетівської волонтеркою, дружиною військового, Оксаною Мартинюк-Саясіною, яка систематично їздить на передову до підрозділів ЗСУ задля доставки всього необхідного. Ми хотіли дізнатися та розповісти про маленькі села Хролин та Червоний Цвіт, що на Шепетівщині, а точніше – про тендітних жінок, які цілодобово печуть, ліплять, смажать та варять для наших Захисників.

У селі Хролин є ініціативна група з трьох жінок: Світлана Бученко, Марина Миронюк, Віта Зарицька. Це жінки, які з початку війни віддають всю свою енергію, щоб Захисники зі зброєю могли боротися з ворогом ситі та здорові. Ті, хто не спить ночами, щоб нагодувати наших Захисників, які потребують допомоги. Ті, хто виконує свою важливу роботу та допомагає, аби якнайшвидше настав мир, – розповідає волонтерка Оксана Мартинюк-Саясіна.

Волонтерка зазначає, що жінки наразі вже мають сушилки, які були закуплені і за власний кошт, і за зібрані волонтерами кошти. В цьому обладнанні сушать для підрозділів ЗСУ сублімовані супи, каші, м’ясо, сухофрукти.

У селі Червоний Цвіт теж є дуже активна група осіб на чолі з Валентиною Заблоцькою, яка передає для хлопців все, що мають, а особливо випічку з печі. Наші хлопці завжди чекають на запашний хліб, пиріжки, печиво з печі, а ще смалець із спеціями, який роблять тільки в цьому селі, – додає пані Оксана.

Волонтерка зізнається, що такі жінки, які готують і вночі, і вдень, надихають та діляться енергією, аби рухатися далі та все більше й більше допомагати українським Захисникам.

Я ще з 2014 року волонтерю. Хто, як не ми, допоможемо нашим хлопцям, які ціною власного життя захищають нашу незалежність та цілісність. Ми мусимо бути сильними, мусимо й далі збирати кошти на закупівлю обладнання, пекти та варити, малювати та писати листи підтримки. Так, інколи вже руки опускаються, здається, що не назбираю на поїздку грошей, аби купити пальне та довезти хлопцям все зібране, але кожного разу все вдається. Адже наші люди знають, що ми мусимо йти лише вперед, донатити, допомагати, – наголошує пані Оксана.

Популярні пости