Старт осені незмінно пахне врожаєм і, на жаль, досі димом від спалених нечемними ґаздами сухостоїв. Рятувальники та екологи постійно нагадують про шкоду для природи і небезпеку від такого господарювання. Хорошою ідеєю замість спалити листя-траву та рештки від збору врожаю буде перетворити його на органічне добриво – компост. Розбираємось як правильно це зробити.

Де можна компостувати органіку?
- Компостна купа або яма: найпростіший варіант, якщо у вас є достатньо місця. Викопайте яму або просто складайте відходи в купу на землі. Дно краще не ізолювати, щоб дощові черв’яки та мікроорганізми мали доступ до компосту. Важливо, щоб місце було трохи затінене і добре провітрюване, але не під прямими сонячними променями. Розташуйте її подалі від колодязів.
- Компостер: спеціальні пластикові або дерев’яні контейнери, які забезпечують кращу вентиляцію та утримання тепла. Вони ідеально підходять для невеликих ділянок.

А для квартири ви можете використовувати спеціальні ЕМ-контейнери або вермикомпостери (з хробаками), які дозволяють переробляти органіку без неприємного запаху.
Що можна і не варто компостувати?
Можна:
- овочеві та фруктові очистки;
- скошена трава, листя;
- чайні пакетики, кавова гуща;
- яєчна шкаралупа (подрібнена);
- солома, тирса;
- бур’яни (без насіння);
- дрібні гілки, кора.
Не можна компостувати:
- продукти тваринного походження: м’ясо, риба, молочні продукти, кістки (приваблюють шкідників, викликають неприємний запах);
- жири та олії;
- хворі рослини, бур’яни з насінням: можуть поширити хвороби та засмітити ділянку;
- неорганічні матеріали: пластик, скло, метал, синтетичні тканини;
- випорожнення тварин-хижаків: можуть містити шкідливі бактерії.

Створюємо правильну суміш для компосту
Для цього потрібно дотримуватися балансу між азотними – “зеленими” та “коричневими” (вуглецевими) складовими.
Зелені матеріали (азот):
- скошена трава, бур’яни без насіння, залишки овочів та фруктів;
- чайна заварка, кавова гуща;
- відходи рослинного походження з кухні (очистки, огризки);
- курячий послід.
Коричневі матеріали (вуглець):
- опале листя, солома, тирса, дрібні гілки;
- картон, папір (без друку), яєчні лотки з пап’є-маше;
- деревна зола (в невеликих кількостях, оскільки вона може знизити кислотність).
Оптимально дотримуватись співвідношення – 2-3 частини коричневих матеріалів на 1 частину зелених. Це забезпечить необхідну аерацію та запобіжить гниттю та появі неприємного запаху.

Доглядаємо за компостом
- Чергування шарів: укладайте матеріал шарами: спочатку шар дрібних гілок для дренажу, потім чергуйте “зелені” та “коричневі” шари, пересипаючи їх землею. Це прискорить процес розкладання.
- Подрібнення: чим дрібніші матеріали, тим швидше вони розкладуться. Великі гілки та відходи краще подрібнити.
- Зволоження: компост має бути вологим, але не мокрим. Він повинен нагадувати віджату губку. Якщо компост сухий, полийте його водою. Якщо занадто мокрий, додайте більше сухих “коричневих” матеріалів (листя, папір).
- Аерація (провітрювання): регулярно перемішуйте компост (кожні 1-2 тижні) вилами або спеціальним інструментом. Це забезпечить доступ кисню, необхідного для роботи мікроорганізмів, і прискорить процес. Недостатня аерація призводить до гниття і неприємного запаху.
- Прискорення процесу: щоб компост дозрів швидше, можна додати спеціальні біопрепарати з корисними бактеріями або народні засоби: розчин дріжджів з цукром, коров’як.
Зазвичай процес дозрівання займає від кількох місяців до року, залежно від умов та матеріалів. Готовий компост має однорідну, розсипчасту структуру, схожу на чорнозем. Він має приємний “лісовий” запах.





