42-річний Воїн АТО Ігор Гетманчук з Теофіпольщини загинув у 2015 році, захищаючи країну від росіян. “Якщо я не піду – вони (сепаратисти) прийдуть до нас”, – казав Ігор, йдучи на війну.
Світлій пам’яті українського Захисника Ігоря Гетманчука присвячуємо текст “Герої поряд з нами”, який ми створюємо за підтримки благодійного фонду “Family-UA”.
Ігор Гетманчук народився 27 січня 1973 року у Човгузові, що на Теофіпольщині.
Після здобуття військової освіти у Криворізькому авіатехнічному коледжі повернувся додому. Працював у сфері ремонтних робіт. У березні 2015 року чоловіка мобілізували.
Коли йому вручили повістку, не ховався, не шукав ніяких зачіпок, аби не служити. Був патріотично настроєний, казав: “якщо не піду, то вони (сепаратисти) до нас прийдуть”, – розповів у коментарі журналістам порталу “Є” Човгузівський сільський голова Григорій Ткачук.
Старший лейтенант, командир 1-го мотопіхотного взводу 2-ї роти 28-ї окремої механізованої бригади захищав на країну на передових рубежах фронту, загинув 21 грудня 2015 р. у смт Біловодськ, Луганська область. Як вказали у судово-медичній експертизі – “від пострілу в голову”.
У понеділок ввечері вручили його матері Лідії Аркадіївні “похоронку”. Як таке могло статися, адже за день до цього телефонував, говорив з сестрою Іриною. Казав, все нормально, – газета “Життя Теофіпольщини”.
23 грудня у рідному селі Човгузів в останній шлях громада провела Героя. В Ігоря Гетманчука залишилися мама та сестра.