«Поруч з ним ніколи не було сварок, ніколи не було сумно», – так у рідних Сахнівцях розповідають про земляка Юрія Мазура. Його називали Юрчиком через привітну та щиру вдачу.
Коли мова йде про Юрчика, у голові відразу спливає образ світлої людини, що своєю присутністю створює затишну атмосферу.
Сержант Мазур загинув 11 листопада 2024 року, захищаючи країну, намагаючись врятувати життя побратимів. Цей текст із серії “Герої поруч з нами” редакція порталу “Хмельниччина Північ” реалізує за підтримки Благодійного фонду “Family.UA”, вшановуючи пам’ять українського Захисника Юрія Мазура.
23 серпня 2002 року у селі Сахнівці, тогочасного Ізяславського району, у родині Мазур – Тетяни та Олександра – народився син Юрій.
Усі в селі називали цього привітного і завжди усміхненого хлопця Юрчиком. Навчався Юрій у Сахновецькому ліцеї , там його пам’ятають як миротворця завдяки здатності об’єднувати всіх навколо себе. Поруч з ним ніколи не було сварок, ніколи не було сумно.
Освіту юнак продовжив у Хмельницькому ВПУ № 4 і здобув професію «Електрозварювальник ручного зварювання». Але, говорять близькі, Юрієві більше до душі була військова справа, тож, 16 грудня 2020 року він підписав контракт і вступив до лав Збройних сил України у Національну Гвардію України у місті Хмельницький.
Під час служби Юрій показав себе з гарної сторони, тож, його відправили на навчання в школу сержантів, де він отримав звання. Згодом – навчання у Німеччині.
По прибутті його відразу відправили на Харківський напрямок. Звідти він повернувся у частину. У вересні Юрчика знову відправили на гарячий напрямок Донеччини. Світлий, щирий, безмежно люблячий, відчайдушний, надзвичайно відданий своїй Батьківщині, найкращий син і брат, відважний і незламний Воїн, який присвятив усе своє життя боротьбі за Україну.
11 листопада 2024 року командир 2-го відділення 1-го взводу стрілецької (резервної) роти військової частини 3053, сержант Юрій Мазур загинув внаслідок стрілецького бою під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини в населеному пункті Нью-Йорк Донецької області.
“На щиті” громада зустріла Юрія 18 листопада 2014 року.
Йому назавжди 22… Він лишив по собі яскравий слід благородних справ, вірної дружби та героїзму… Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про мужнього Захисника Юрія Мазура стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам’яті рідних, однокласників, учителів, колег, друзів, бойових побратимів та всіх, хто знав Юрчика, любив і шанував. Героям слава!
За матеріалами Сахновецької громади
