Справжні подвиги здійснюються щодня поруч із нами. У Шепетівській громаді, що на Хмельниччині, проживає неймовірна пара Ткачуків. 68-річний військовий пенсіонер Віктор Ткачук разом зі своєю дружиною ухвалили безкомпромісне рішення: майже всю свою пенсію вони щомісяця спрямовують на потреби Збройних Сил України.
Щоб передавати ще більше коштів на закупівлю дронів для передової, чоловік створює унікальні кораблі в пляшках та пише живописні картини.
Захоплення судномоделюванням у Віктора Ткачука з дитинства — першу модель він спробував змайструвати ще у 6-му класі. Проте повністю посвятити себе хобі вдалося лише у 2006 році, коли чоловік вийшов на заслужений відпочинок.
Майстер працює у філігранній техніці, створюючи моделі вітрильників безпосередньо всередині скляної посудини. Усі інструменти для цієї майже хірургічної роботи — саморобні.
«Ми модель засовуємо аж до самого дна. І пробуємо повертати. Це довга робота. Потім я приклеюю низ вітрила, вирівнюю його. Десь сім разів повертався до цієї роботи», — ділиться секретами майстерності Віктор Ткачук.
Один зі своїх останніх кораблів чоловік почав створювати літом минулого року за дуже незвичних обставин — просто в лікарняній палаті, де перебував на лікуванні разом із дружиною. Матеріалом для майбутнього витвору мистецтва послугувала звичайна скляна пляшка з-під фізрозчину для крапельниць.
Віктор Ткачук знає ціну захисту Батьківщини не з чужих слів — його власний військовий стаж складає 32 роки. Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення, сидіти склавши руки військовий у відставці просто не зміг. У листопаді 2022 року на одній із виставок-продаж він відвідав майстер-клас місцевих художників, де загорівся ідеєю опанувати живопис.
Вже зимою 2023 року чоловік придбав свій перший професійний набір: олійні фарби та розчинники, художню олію та різнокаліберні пензлі, полотна.
Сьогодні у його арсеналі — десятки власноруч написаних колоритних картин.
Філософія допомоги: «Мистецтво та підвезення попутників — все в одну скарбничку»
Віктор Ткачук принципово не продає свої роботи заради власного збагачення. Всі картини та унікальні кораблі у пляшках він віддає виключно за благодійні внески (донати) на ЗСУ.
Ба більше, чоловік щодня їздить на роботу та використовує свій автомобіль як додаткове джерело збору коштів. Дорогою він підвозить земляків, яким теж потрібно дістатися робочих місць. Коли вдячні пасажири пропонують йому гроші за проїзд, відповідь Віктора Ткачука незмінна: «Гроші залиште собі, а ще краще перекажіть їх як донат на допомогу нашим воякам».
Подружжя Ткачуків залишає собі з пенсії лише той мінімум, який необхідний для підтримання здоров’я та придбання ліків для стаціонарного лікування. Усі інші кошти конвертуються в техніку, яка рятує життя на передовій.
«Завжди бачимо тих людей, які донатять великі суми. Але для них це мізерний відсоток від доходів. А ось якщо звичайна пенсіонерка в місяць віддає на допомогу ЗСУ 200-300 гривень, то для неї це вагомі 10% від її щомісячного доходу. Саме такі люди наближають до перемоги», — підсумовує військовий пенсіонер.
Приклад родини Ткачуків із Шепетівщини доводить: для допомоги армії немає перешкод, якщо є велике прагнення та щире українське серце.
