Північ Хмельниччини схилила голови у скорботі. У Славутській громаді відбулися меморіальні заходи, присвячені Дню пам’яті жертв політичних репресій. Представники місцевої влади на чолі з міським головою Василем Сидором, депутати, освітяни, громадські активісти та небайдужі славутчани зібралися разом, щоб віддати шану мільйонам земляків, чиї життя були зламані та безжально обірвані жорнами комунобільшовицького терору.
Траурний мітинг-реквієм пройшов біля пам’ятника жертвам голодоморів та політичних репресій на Славутчині. Хвилиною мовчання учасники заходу вшанували як мучеників радянського тоталітаризму, так і жертв сучасного терору та політичних переслідувань, які прямо зараз чинить путінська росія на українській землі.
Мета — стерти українську ідентичність
Як зазначила під час виступу ведуча заходу Оксана Турчак, політичні репресії в Україні — це не випадковий епізод, а свідома державна політика Кремля, яка розпочалася з перших днів встановлення радянської влади на початку 1918 року. Комуністичний режим діяв планомірно: руйнував сотні тисяч родин, викорінював саму пам’ять про покоління. Головною метою цієї кривавої антропологічної катастрофи була одна — тотально знищити українську ідентичність, перетворивши вільний народ на покірну масу.
Славутський край опинився у самому епіцентрі сталінського терору. Архівні документи Державного архіву Хмельницької області відкривають моторошні факти: лише протягом 1935–1936 років понад 600 сімей прикордонних сіл району були насильно депортовані до Луганської області та далеких степів Казахстану. Офіційне формулювання радянських каральних органів вражає своїм цинізмом — людей висилали з рідних домівок за те, що вони нібито «не проявили себе у зміцненні колгоспного ладу та державного кордону».
Загалом на Славутчині під прес репресій у 30-40-х роках минулого століття потрапило 3 426 осіб. Статистика за віковими категоріями демонструє, що радянська каральна машина не жаліла нікого:
- діти та підлітки (до 16 років) — 263 дитини;
- молодь (від 16 до 30 років) — 862 особи;
- найбільш працездатне населення (від 31 до 50 років) — 1 837 осіб;
- старше покоління (після 50 років) — 423 особи.
Зі зверненням до громади виступив Славутський міський голова Василь Сидор. Він наголосив на важливості збереження історичної правди для майбутніх поколінь:
«Сьогодні ми відновлюємо в пам’яті надзвичайно страшні та трагічні сторінки життя наших батьків, дідів, пращурів. Ці сторінки історії, написані кров’ю невинних українців, і сьогодні болять. На жаль, нині ці злочини продовжує росія, вчиняючи подібні репресії проти українців. Ми повинні не лише пам’ятати про минуле, а й усвідомлювати цінність людського життя, підтримувати один одного та наближати Перемогу».
На знак глибокого шанування, скорботи та невмирущої пам’яті, учасники заходу поклали живі квіти до підніжжя меморіалу.
Пам’ятати про злочини тоталітаризму сьогодні — це наша головна зброя та опора у праведній боротьбі за вільне та незалежне майбутнє України.
