Кожне повідомлення з фронту сьогодні має особливу вагу. Для тисяч українських родин звичний телефонний дзвінок чи коротке повідомлення від рідної людини стали символом надії. Та бувають моменти, коли зв’язок із військовим раптово обривається. Години очікування перетворюються на дні, а невідомість стає найважчим випробуванням.
Саме в такі моменти важливо не піддаватися паніці. Від правильних і своєчасних дій рідних часто залежить оперативність пошуку військовослужбовця, а необдумане поширення інформації може навіть нашкодити Захиснику, якщо він перебуває в полоні або змушений переховуватися від ворога.
У Міністерстві оборони України наголошують: для родин військовослужбовців, які зникли безвісти або могли потрапити в полон, існує чіткий алгоритм дій.
Відсутність зв’язку ще не означає найгіршого
Перш ніж робити висновки, варто пам’ятати: під час виконання бойових завдань військові нерідко тривалий час не мають можливості користуватися телефоном. Причиною можуть бути відсутність мобільного покриття, розряджений пристрій або вимоги військової безпеки.
Якщо ж зв’язок із Захисником втрачено на тривалий час, рідним рекомендують насамперед зв’язатися з його побратимами, командиром або службою супроводу військової частини. Також необхідно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який може отримати офіційну інформацію від військової частини.
У разі, якщо військовослужбовець не повернувся з бойового завдання, військова частина оформлює наказ про його зникнення безвісти за особливих обставин. Саме після цього ТЦК та СП офіційно повідомляє родину.
Що означає статус «зниклий безвісти за особливих обставин»
Такий статус надається тоді, коли достовірної інформації про долю військового немає.
Зокрема, якщо:
- він не повернувся з бойового завдання і невідомо, чи загинув, чи потрапив у полон;
- побратими повідомляють про можливий полон, але офіційного підтвердження поки немає;
- є свідчення про ймовірну загибель, однак через активні бойові дії це неможливо перевірити.
Отримання цього статусу означає, що держава офіційно розпочинає комплексний пошук військовослужбовця. Крім того, родина зберігає право на соціальні гарантії та виплати, передбачені законодавством.
Які кроки потрібно зробити родині
Після отримання офіційного повідомлення важливо не втрачати часу.
Фахівці радять:
- дізнатися останнє відоме місце перебування військового та обставини його зникнення;
- підтримувати постійний зв’язок зі службою супроводу військової частини;
- особисто звернутися до Національної поліції із заявою про зникнення людини;
- здати біологічні зразки для формування ДНК-профілю;
- отримати витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- зареєструватися в Особистому кабінеті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та надати всю відому інформацію про Захисника.
Саме повні відомості допомагають спеціалістам швидше встановлювати місце перебування полонених або безвісти зниклих українських військових.
Не нашкодьте власними діями
У Міністерстві оборони особливо наголошують: емоції не повинні керувати рішеннями.
Поширення у соціальних мережах фотографій військового у формі, номера його військової частини, місця останнього бойового завдання чи інших службових відомостей може завадити роботі українських спецслужб і створити додаткову небезпеку для самого Захисника.
Саме тому будь-яку інформацію рекомендують передавати лише офіційним державним органам, які займаються пошуком військовополонених та безвісти зниклих.
Якщо є інформація про полон
Якщо з’явилися відомості, що військовослужбовець міг потрапити до російського полону, необхідно звернутися до Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб при Службі безпеки України, а також повідомити Національне інформаційне бюро.
Усі нові дані потрібно оперативно передавати слідчому та вносити до Особистого кабінету Координаційного штабу. Це допомагає фахівцям зіставляти отриману інформацію та координувати подальші пошукові заходи.
До пошуку долучаються міжнародні організації
Коли інформації про військового тривалий час немає, родина може звернутися до Міжнародного Комітету Червоного Хреста та Робочої групи Організації Об’єднаних Націй з питань насильницьких або недобровільних зникнень.
Саме міжнародні організації мають можливість направляти офіційні запити до держави-агресора щодо українських військовополонених та осіб, які вважаються безвісти зниклими.
Попри те, що російська сторона нерідко ігнорує такі звернення або відмовляється надавати інформацію, кожен офіційний запит є важливою частиною процесу документування та міжнародного контролю.
Пошук триває до встановлення долі Захисника
Українські державні органи не припиняють розшук військовослужбовця доти, доки він не повернеться додому, не буде звільнений під час обміну полоненими, самостійно не вийде на зв’язок або його долю не буде остаточно встановлено. За кожним статусом «зниклий безвісти» стоїть людська історія, біль батьків, дружин, чоловіків і дітей, які щодня чекають найважливішої звістки. Саме тому сьогодні надзвичайно важливо довіряти лише офіційній інформації, діяти виважено та виконувати рекомендації фахівців. Адже кожен правильно зроблений крок може стати ще одним шансом наблизити повернення українського Захисника додому.
