Що робити, коли страшно, тривожно або емоції буквально накривають із головою? У Шепетівці дітей навчали не придушувати свої переживання, а розпізнавати їх, чути сигнали власного тіла та знаходити безпечний шлях до спокою.
11 серпня працівники Шепетівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді провели для дітей практичний тренінг «Навігатор емоцій: створюємо власну картку безпеки та підтримки».
Це була не лекція про те, «як правильно поводитися», а практичне заняття, під час якого діти вчилися розуміти власний емоційний стан і діяти в ситуаціях стресу.
Помітити тривогу ще до того, як вона стане сильнішою
Одна з важливих навичок, яку опановували учасники, — уміння помічати власні «червоні прапорці». Це ситуації або обставини, які найчастіше викликають страх, тривогу чи роздратування.
Фахівці також допомагали дітям звертати увагу на сигнали тіла. Прискорене серцебиття, тремтіння рук, напруження чи інші фізичні прояви можуть бути першими ознаками того, що організм реагує на стрес.
Навчившись помічати такі сигнали, дитина може швидше зрозуміти: «Зараз мені потрібна допомога або спосіб заспокоїтися».
Від емоційного шторму — до плану дій
Під час тренінгу діти також взяли участь у психологічній грі «Легко вирішуємо складні ситуації». Через ігрові вправи вони тренували здатність справлятися зі складними емоціями та повертати собі внутрішню рівновагу.
А найпрактичнішим результатом зустрічі стала власна «Картка безпеки», яку створила кожна дитина.
У ній — покроковий план, який може допомогти зорієнтуватися у стресовій ситуації, а також контакти дорослих із так званого «кола довіри» — людей, до яких можна звернутися по підтримку.
По суті, це невеликий персональний алгоритм: що я відчуваю, як можу собі допомогти та до кого звернутися, якщо самостійно впоратися складно.
Такі навички важливі не лише під час тренінгу. Дитина може зіткнутися зі страхом, тривогою чи складною ситуацією будь-де — вдома, у школі, серед однолітків або в іншому незнайомому середовищі. І в такі моменти важливо не залишатися сам на сам із переживаннями.
Саме тому вміння розпізнавати власні емоції, говорити про них і знати, де шукати допомогу, є частиною психологічної стійкості.
Захід у Шепетівці провели в межах проєкту «Кращий догляд для кожної дитини: розвиток соціальних послуг та системи захисту дітей у Хмельницькій області», який реалізує РМ «Карітас-Спес Україна» за сприяння ЮНІСЕФ.
Для дорослих це може здаватися простими речами. Але для дитини знати, що робити, коли страшно, як повернути собі спокій і до кого звернутися, — це вже справжній інструмент безпеки.
І, можливо, найцінніше в таких заняттях — дитина виходить із них не лише з новими знаннями, а з відчуттям: «Я можу собі допомогти. І я не сам».
