23 роки в професії, фізика, астрономія, STEM, 3D-друк, робототехніка та навіть TikTok — учитель Хмельницького ліцею №2 Станіслав Ковальський показує, що сучасний урок може бути значно більшим, ніж підручник і формули. Педагог увійшов до списку 50 півфіналістів національної премії Global Teacher Prize Ukraine 2026.
Про своє потрапляння до півфіналу, незвичайні уроки та те, як наукові знання можуть допомагати людям, Станіслав Ковальський розповів в етері Українського Радіо Хмельницького.
Від картинки на слайді — до півфіналу премії
Звістка про номінацію стала для вчителя особливою ще й тому, що багато років тому він уже мріяв про Global Teacher Prize Ukraine. У 2017–2018 роках Станіслав Ковальський брав участь у конкурсі «Вчитель року». Створюючи відеопрезентацію свого педагогічного досвіду, він розмістив на останньому слайді логотип Global Teacher Prize Ukraine.
Тоді це була лише картинка на екрані. Тепер — реальний результат багаторічної роботи.
А номінувала вчителя його колишня учениця Анна Бісонова, з якою вони свого часу працювали над науковою роботою. Їхній проєкт мав не лише академічну мету — він був пов’язаний із реальною людською історією.
Анна розповіла вчителю, що її батько втратив на війні великий і вказівний пальці. У Станіслава виникла ідея: спробувати створити механічний протез. Разом вони почали працювати над проєктом. Учениця посіла призове місце в міському етапі та друге місце в області.
Та найбільше вчителя вразило не місце в конкурсі. Після завершення роботи до нього підійшли батьки Анни та розповіли, що завдяки волонтерам знайшли можливість виготовити для батька сучасний протез на сервомоторі.
Для педагога це стало одним із тих моментів, коли знання перестають бути просто оцінкою в журналі й перетворюються на реальну допомогу людині.
Фізика, яка починається з повітряної кульки
Учитель фізики переконаний: щоб зацікавити дитину наукою, не обов’язково починати з формули. Іноді достатньо звичайної повітряної кульки.
На уроці можна запитати: чому одна кулька, торкнувшись іншої, іноді вибухає? А далі — пояснити явище електризації та виникнення іскри.
Або взяти картинг і поговорити про силу тертя та зчеплення коліс з дорогою. Таким чином звичні для дітей речі стають дверима у світ фізики.
Іноді вчитель використовує навіть незвичайну мотивацію. Якось він приніс на урок джампери й запропонував учням: хочеш спробувати походити на них — спочатку розв’яжи задачу з фізики.
Один із хлопців, який зазвичай не дуже любив писати та розв’язувати задачі, після уроку підійшов до вчителя й сказав, що запам’ятає його на все життя.
Для педагога, мабуть, це одна з найкращих оцінок.
3D-принтер, робототехніка і Йода
У кабінеті фізики є 3D-принтер, за допомогою якого учні можуть не лише слухати про наукові явища, а й буквально побачити їх.
Однією з перших моделей, яку надрукував учитель, стала Пізанська вежа. Для Станіслава Ковальського вона є своєрідною ілюстрацією того, що закони фізики працюють незалежно від того, де ми перебуваємо.
Але сучасний урок — це не лише технології. Це ще й простір, де дитина може проявити себе.
Показовою стала історія п’ятикласника Сашка, який відвідував гурток робототехніки. Його родина була змушена залишити схід України через повномасштабне вторгнення.
Під час заняття діти збирали механічний ліфт, а в інструкції був зображений персонаж Йода. Хлопчик попросив у вчителя пластилін і власноруч зліпив фігурку героя. Виявилося, що після початку повномасштабної війни він багато ліпив — це допомагало йому заспокоюватися. Під час переїзду більшість своїх робіт Сашко залишив.
А потім сталося те, що вчитель запам’ятав особливо. Інша учениця попросила хлопчика зробити такого ж Йоду для неї. Сашко просто взяв пластилін і почав ліпити ще одну фігурку.
На думку Станіслава Ковальського, саме в таких моментах і проявляється здатність українців підтримувати одне одного.
STEM — коли науки перестають існувати окремо
У Хмельницькому ліцеї №2 учні також вивчають інтегрований курс STEM — поєднання науки, технологій, інженерії та математики.
Програма передбачає не лише роботу з формулами. Діти вивчають геральдику, писанкарство, створюють механічні пристрої, транспортні засоби та роботизовані конструкції з картону.
Такий підхід допомагає показати: фізика, математика, географія, астрономія, технології та інші дисципліни не існують у вакуумі. У реальному житті вони постійно перетинаються.
Саме до такого навчання, за словами педагога, він і прагне — щоб дитина не просто запам’ятала правило, а захотіла запитати: «А чому це працює саме так?»
Навіть TikTok може стати уроком
Сучасність вимагає від учителя говорити з дітьми не лише мовою підручників. Тому Станіслав Ковальський створив TikTok-канал, де популяризує фізику.
Поштовхом стали самі учні. Перше відео він записав разом із вихованцем, який подарував йому джампер. Ролик про силу пружності зібрав близько 10 тисяч переглядів.
Наступне відео, створене на основі популярного тренду «6-7», де за допомогою важільних терезів учитель пояснював фізичне явище, набрало вже близько 35 тисяч переглядів.
Так фізика виходить за межі шкільного кабінету — і знаходить свою аудиторію навіть у TikTok.
Станіслав Ковальський зізнається, що колись планував стати вчителем біології. Навчався у Славутському ліцеї за профілем «хімія-біологія» і був упевнений, що пов’яже життя саме з цією наукою. Проте вже 23 роки викладає фізику і, за його словами, не шкодує про свій вибір.
Можливо, саме в цьому і полягає сила хорошого вчителя: не просто знати свій предмет, а вміти запалити до нього інтерес — і показати дитині, що за формулою на дошці може стояти справжнє відкриття, технологія, допомога іншій людині або навіть майбутня професія.
А тепер Станіслав Ковальський має ще один важливий етап — півфінал Global Teacher Prize Ukraine 2026. І його історія вже доводить: сучасна школа може починатися з уроку фізики, але далеко нею не обмежуватися.
