Спеціаліст служби у справах дітей Юрій Гайдайчук розповідав 6-класникам про безпечне поводження у мережі.
Такі заходи, як у Шепетівці, так і в інших містах нашого району проводять регулярно, адже тема безпеки онлайн є актуальною настільки, що Україна впродовж декількох років долучається до Safer Internet Daу, який у 2021 припав на 9 лютого.
Серед основних пріоритетів цього дня – створити поважливе мережеве середовище. У нашій країні це, зокрема, – боротьба з кібербулінгом.
Часто платформами для реалізації цього є не лише месенджери для особистого спілування, а й соцмережі, де присутня велика кількість користувачів.
Наші адміни нас бережуть
Як йдеться у щорічному дослідженні аналітичного центу Plus One, на Хмельниччині онлайн-користувачі надають перевагу соціальній мережі Facebook. Так, 42% краян є юзерами цієї платформи.
Сьогодні на Шепетівщині у Facebook діє понад півсотні локальних новинних та комерційних груп. Окрім оголошень “куплю-продам”, новин краю та запитань-відповідей, користувачі часто обговорюють наболілі теми, подекуди переходячи на “особисте”. Своєрідними “рефері” у цих перепалках виступають модератори та адміністратори спільнот.
– З точки зору адміна, – розповідає адміністратор декількох Олександр Островський, – у великих групах запобігти цьому – нереально. Лише в одній групі за день надходить від 800 до 1 000 коментарів. Ми модеруємо дописи, на коментарі реагуємо лише тоді, коли нам на той чи інший надходить скарга. Але тут тонка грань між обґрунтованими скаргами та звичайним поливанням брудом. Зазвичай даємо висловитись двом сторонам, щоб інші зробили висновки.
У гіперлокальних групах (де зареєсторовано від трьох до п’яти тисяч користувачів) це зробити легше.
– В спільноті ЖГ діє правило “Заборона цькування”. Прямі образи призводять до блокування допису/коментаря, а за систематичне порушення цього правила блокується сам користувач. Також є привентивні міри: до спільноти не допускаються підозрілі аккаунти, що унеможливлює анонімні образи. Зважаючи на те, що розмір громади невеликий, жителі знають один одного і тому не йдуть на відкриті публічні образи, – розповідає Костянтин Питянчин, адміністратор спільноти “Жвавий Гриців.”
З найбільш злісними порушниками, розповідають адміни, борються обмеженнями та цілковитим “баном”.
– В нашій групі практично цього (булінгу ред.) немає. Якщо трапляюються поодинокі випадки, після зауваження, що за це можу видалити з групи, всі стають чемні ,– говорить адміністратор спільноти “Плужне. Найкращий у світі куточок” Володимир Цибатюк.
Користувачами Facebook є переважно молодь віком від 24 років, а от більш “юне покоління” надає перевагу Instagram та TikTok.
Не лише котики та квіточки: як убезпечити свою дитину від онлайн цькувань
Окрім комунікації з однолітками, “споживання” розважального чи освітнього контенту, діти можуть стати спостерігачами чи учасниками небажаного.
За словами психологині Світлани Рули, цькування у мережі чи булінг, участь у сумнівних челенджах – не рідкість для нашого суспільства. Вона працює з дітьми та підлітками. Говорить, що в її практиці були подібні випадки, коли доводилось звертатись до кіберполіції.
– Через активне використання соцмереж дітьми “помолодшав” і онлайн булінг, – коментує Світлана Рула.
Серед найпоширеніших причин, як коментують експерти, – діти брешуть про свій вік, реєструючись, як повнолітні, а тому можуть стати свідками або учасниками небажаного контенту; отримувати “недобросовісні повідомлення”, або ж стати булерами.
– Дуже важливо говорити зі своєю дитиною, розуміти як і чим вона живе, – наголошує Світлана Рула. – Це питання підтримки, розуміння і взаємодії з дитиною. Надважливо все проговорювати та не засуджувати. Якщо Ваша дитина стала жертвою онлайн цькувань, можна звернутись на національну гарячу лінію за номером 0 800-500-225 або до ГО Ла Страда.
А для менторства наймолодших користувачів мережі та запобіганню випадкових дій чи переходів на підзрілі сайти, можна скористатись батьківськими блоками та дитячими пошуковиками:
- Adult Blocker
- Glubble
- KidsControl 1.6
- Кібер мама
- Kiddle
- Safe Search Kids.