“Жигулівському” пиву, яке виробляють українські заводи, майже півтора століття. Його першу партію у 1881 році зварив австрійський купець Альфред фон Вакано за класичним віденським рецептом пива сорту Лагер ХIX століття.
Власне, таку назву пиво мало аж до 1935 року, тоді його перейменували на “Жигулівське”. Чому так сталось? Існує декілька легенд, однак, загалом більшовикам не припала до смаку “буржуазна” назва. І росія присвоїла собі “Віденське” пиво, просто змінивши назву. Відновити справедливість та відмовитись від російського ймення продукту місяць тому вирішив директор Рівненського пивзаводу Мар’ян Года, оголосивши конкурс на нову назву “Жигулівського”.
– Багато чого з того, що було, не стане у нас після війни. Однозначно не повернеться язик називати братом народ, який, пішовши на українців зі зброєю в руках, цинічно вбиває дітей, глумиться над жінками, руйнує святині, стирає з лиця землі міста і села. Тому, гадаю, нам потрібно позбутися всього, що нагадуватиме нам про рашистів. Це стосується не тільки назв вулиць, а й продуктів, як скажімо, сиру «російського», ковбаси «московської» чи пива «жигулівського», – прокоментував Года, передає видання “7 днів”.
Конкурс мав одну умову – назва пива не повинна мати прив’язки до географії, адже її задумують, як загальноукраїнський бренд.
– А ще не повинна мати ознак агресії, бо українська нація не лише мужня і волелюбна, а й миролюбна, – додає Года.
Понад 16 тисяч авторів взяли участь у конкурсі. Найбільше ідей подали жителі Рівненщини, Житомирщини, Волині, Хмельниччини, Тернопільщини.
Серед найпопулярніших назв: «Українське», «Українське наше», «Рідне Українське» та подібні. Трохи менше: «Байрактар», «100% Бандерівське», «Бандерівське», «Бандерівське смузі». Нерідко траплялося й «Бендерівське» (чи йшлось про Остапа Бендера, чи автори помилились – невідомо).
Також пропонували «Козацьке хмільне», «Козацьке», «Рівненське», «Переможне», «Смак перемоги», «Чорнобаївка», «Чорнобаївське», «Джавелін», «Слава Україні», «Бандера», «Героям слава!», «Ми з України», «Азов», «Мирне», «Вільна Україна», «Маріупольське», «Незламне», «Волинське», «Поліське», «Житомирщини», «Волонтерське», «Партизанське», «Бурштинове», «Європейське», «Рідний край», «Привід», «Паляниця».
Деякі учасники запропонували назвати пиво «Зеленське», «Арестович», «Мар’янівське», «ЗГода». Більш, як десяток авторів, запропонували «Руський воєнний корабель йди на#уй». Чимало учасників аргументували свої назви. Наприклад, «Воїн(и) світла» (світле нефільтроване), «Холодний Яр» (темне), «Українська Валькірія» (червоне імбирне), «Домашнє» (смак, який повертає тебе додому», «Cossaсk» (кодове ім’я НАТО – «Козак», англ. Cossack літака Ан-225 «Мрія»).
Все ж, вирішили зупинитись на історичній назві, яку це пиво мало спершу.
На думку конкурсної комісії, не варто уподібнюватися оркам, тому вирішили повернути «жигулівському» його історичну назву – «Віденське».
