Для родин, які щодня чекають звістки про зниклих безвісти чи полонених рідних, будь-яке повідомлення про можливе повернення або встановлення особи має величезне значення. Саме на цій надії ворог намагається грати, поширюючи неправдиву інформацію в соціальних мережах.
Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов закликав родини не довіряти неперевіреним повідомленням, які останнім часом ширяться мережею.
Йдеться, зокрема, про публікації щодо нібито проведених репатріаційних заходів та попередньої ідентифікації окремих українських військовослужбовців.
В Уповноваженого офіційно заявили: такі репатріаційні заходи не проводилися, а інформація про нібито встановлення осіб окремих військових не відповідає дійсності.
Окрему небезпеку становлять зображення, якими супроводжуються подібні дописи. За словами Артура Добросердова, деякі з них мають ознаки генерації за допомогою штучного інтелекту. Це підтверджують і результати перевірки спеціалізованими програмними засобами.
До фейкових повідомлень можуть додавати фотографії, прізвища та нібито списки військовослужбовців. Для родин, які перебувають у постійному очікуванні, такі публікації стають причиною нових хвиль надії, тривоги та болю.
Як не стати частиною поширення фейку?
Уповноважений закликає родини довіряти інформації лише офіційних державних органів, які безпосередньо займаються розшуком зниклих безвісти, обліком військовополонених, репатріаційними заходами та ідентифікацією.
Серед них — Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та інші уповноважені державні установи.
Перед тим як поширити повідомлення, фотографію чи «список» у соцмережах або переслати його іншій родині, варто перевірити, чи є така інформація на офіційних ресурсах.
У час війни інформаційна безпека — це також спосіб захистити людей. Адже ворог прагне завдати болю не лише ракетами та зброєю, а й маніпуляціями, які б’ють у найболючіше — надію тих, хто чекає своїх рідних.
