Даний матеріал підготовлено в межах проєкту «Герої поряд з нами», за підтримки благодійного фонду «Family-UA». Ми пишемо про Воїнів Хмельниччини – Захисників та Захисниць, що виборюють українську незалежність. Одним із них став боєць-доброволець ЗСУ Лопух Мирослав, який у боротьбі за незалежність України віддав найдорожче, що мав – власне молоде життя.
Спільне горе зібрало жителів Ганнопільської громади, щоб у скорботі низько схилити голови перед мужнім Захисником, вірним сином своєї Батьківщини Мирославом ЛОПУХОМ.
- Мирослав Вікторович Лопух народився 27 липня 2003 року у селі Нараївка. Навчався у Великоскнитському ліцеї. Зі школи Мирослава згадують чесним, сміливим, терплячим та відчайдушним хлопцем з гострим відчуттям справедливості. Після закінчення ліцею наш Захисник вирішив пов’язати своє життя з військовою справою і вступив до Львівського військового коледжу при Академії Сухопутних Військ ім. Сагайдачного. Отримавши звання сержанта, підписав контракт з ЗСУ, – розповідає Маргарита Медведюк, очільниця Ганнопільської громади.
Не зміг він залишитися осторонь від страшної біди, що принесли російські нелюди на нашу землю, та, виявивши стійкість і мужність, став на захист України.
- Вірний військовій присязі, будучи командиром взводу снайперів, у бою за нашу Батьківщину, Мирослав Вікторович загинув 09 вересня 2024 року поблизу села Катеринівка Мар’янівської міської громади Покровського району Донецької області. Без найріднішої людини залишились розбиті горем батьки, старший брат та менша сестра, – додала пані Маргарита.
14 вересня 2024 року рідна громада зустріла кортеж з тілом Героя “живим” коридором, зі сльозами на очах та пекучим болем у серці. Мирослав повернувся з війни на “щиті” та знайшов вічний спочинок на сільському кладовищі у рідному селі Нараївка.
- Вся Ганнопільська громада низько вклоняється та схиляє голови в глибокій скорботі перед родиною загиблого. Жодні співчуття не зменшать біль втрати, жодне слово не втамує тугу в душах рідних, проте ніхто і ніколи не забере у нас пам’ять. Нехай добрий та світлий спомин про Мирослава назавжди залишиться у серцях рідних, побратимів, односельчан, усіх, хто його знав, любив та шанував. У цей скорботний день навіть небо сумувало та лило сльози за нашим Героєм. Світла Пам’ять і Вічна Слава Захиснику України! – зазначають односельчани Героя України.
