Додому, у рідну Грицівську громаду, на щиті повернувся український Оборонець, солдат мотострілкових військ однієї з військових частин Запорізького напрямку, Василишин Дмитро Миколайович.
В останню земну дорогу Воїна провели 14 березня.
- Дмитро Миколайович народився 21 січня 1981 року в с. Орлинці. Тут пройшли дитячі та юнацькі роки, тут писалися сторінки його дорослого самостійного життя, тут зароджувались та формувались сила та мужність…Навчався у школі, зростав доброзичливим юнаком, завжди допомагав старшим, був працелюбним і поважав працю інших. Коли в сім’ї нестало батька, Дмитро зрозумів, що дорослішати потрібно швидше, бо на плечі ще не зовсім зрілого юнака життя покладає відповідальність за здоров’я мами, йому тоді довелося зрозуміти, що усі починання батька-господаря завершуватиме саме він… – кажуть у громаді.
Після російського вторгнення в Україну Дмитро став на захист країни, 25 липня 2015 року він долучився до лав ЗСУ у військовій частині, яка входила до складу сил, що залучалися та брали участь в антитерористичній операції на території Донецької області. Вже 28 грудня 2015 року від Управління персоналу штабу управління оперативного командування «Південь» отримав Посвідчення Учасника Бойових Дій.
- Вірного військовій присязі сина України, мужнього, хороброго воїна, великого життєлюба і патріота рідна земля знову покликала на свій захист 21 квітня 2022 року. Запорізький напрямок, палаючий в огні, а саме Пологовський район, с. Роботине, став останнім свідком життя та першим, хто дізнався про відхід у вічність Дмитра… Страшним, безжальним, скорботним став листок календаря з чорною позначкою: 12 червня 2023 року… Дев’ять місяців рідні, друзі, односельці не мали жодної звістки про безвісти зниклого воїна, героя… І лише через дев’ять безкінечно тягучих місяців, 14 березня 2024 року Дмитро Миколайович востаннє побував на земних гостинах у найдорожчих та найрідніших людей, зустрівся з друзями, побратимами, які й провели Захисника живим коридором «Шани» до останнього місця спочинку, – зазначають у громаді. – Плакали всі, бо…болить… Крає душу неповторна втрата…
Поховали Дмитра Миколайовича з усіма військовими почестями на Орлинецькому сільському кладовищі.
- “Розділяємо горе родини, низько схиляємо голови у глибокій скорботі перед вічною і світлою пам’яттю такої СВІТЛОЇ людини. Спомин про мужнього Захисника України ВАСИЛИШИНА Дмитра Миколайовича назавжди залишиться у наших серцях. ВІН наближав нашу ПЕРЕМОГУ!”
