Двоє захисників повернулися додому назавжди. На Хмельниччині провели в останню земну дорогу Івана Комара з Улашанівської громади та Артура Сулиму із Красилівщини. Обидва воїни захищали Україну, проходили через поранення та знову поверталися до побратимів. Їхні життя обірвалися на війні.
Понад рік рідні Івана чекали на звістку
2 вересня Улашанівська громада попрощалася із захисником Іваном Комаром.
Понад рік воїна вважали зниклим безвісти. Лише нещодавно стало відомо, що він загинув 30 червня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новий Путь Курської області.
Іван Комар народився 2 липня 1977 року в селі Волиця. Навчався у Губелецькій школі, а згодом продовжив освіту в Берездівській школі-інтернаті.
До лав Збройних сил України Іван приєднався 25 липня 2024 року. Спочатку служив у військовій частині, а згодом став воїном 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура».
У листопаді 2024 року Іван отримав важке вогнепальне осколкове поранення. Після тривалого лікування та реабілітації він повернувся до служби.
23 червня 2025 року захисник знову був поранений на полі бою. Вже 28 червня він повернувся на бойову позицію. Через два дні зв’язок із ним обірвався.
Тепер стало відомо, що саме тоді Іван загинув.
49-річного воїна поховали на місцевому кладовищі. Громада назавжди зберігатиме пам’ять про свого земляка, який до останнього виконував свій військовий обов’язок.
Артур Сулима: чотири роки на захисті України
Цього ж дня Красилівська громада провела в останню земну дорогу старшого солдата Артура Сулиму — жителя села Заставки.
Артур народився у селі Велика Вільшаниця на Львівщині. Здобув професію кухаря, а згодом став провідником пасажирського вагона. Працював на потязі сполученням «Львів — Одеса».
У червні 2018 року Артур підписав контракт із Збройними силами України. У 2019–2021 роках брав участь у бойових діях у складі оперативно-тактичних угруповань «Схід» та «Північ».
Після початку повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року він знову став до лав війська. Служив, зокрема, у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади та 102-ї окремої бригади.
За роки служби Артур неодноразово проходив через випробування. Отримав осколкове поранення лівої руки та обмороження кінцівок. Після лікування знову повертався до побратимів і продовжував виконувати бойові завдання.
17 серпня 2026 року життя захисника обірвалося під час бою поблизу населеного пункту Олександроград на Донеччині.
Після понад чотирьох років захисту України Артура Сулиму поховали на кладовищі села Заставки з усіма військовими почестями.
Йому назавжди залишиться 38 років.
Двоє Героїв, яких пам’ятатимуть
Іван Комар та Артур Сулима мали різні життєві дороги, професії та плани. Але обох об’єднало рішення стати на захист України.
Вони поверталися після поранень, знову йшли на бойові позиції та виконували свій обов’язок до останнього.
Тепер їхні імена залишаться в пам’яті рідних, побратимів та громад, заради яких вони боролися.
Вічна пам’ять і шана Героям, які віддали життя за Україну. 🕯️
