Шепетівська волонтерка та координатор Шепетівської філії Благодійного фонду «Від людини до людини» Руслана Ребекевша-Дем’яненко напередодні завітала до жінок, які працюють на фабриці з пошиття взуття для Італії та Польщі під їх брендами Грицівської філії СП ТОВ «РІФ-1».
– Понад 70 швачок під керівництвом Куліш Людмили Валентинівни, яку вони ніжно називають «наша мама», зібрали для людей із визволених областей Сходу понад сім ящиків з різноманітною їжею та консервацією, медом, засобами гігієни, сірниками та медикаментами, – зазначає Руслана Ребекевша–Дем’яненко.
Шепетівська волонтерка розповідає, що з перших днів війни почала займатися поселенням та збором гуманітарної допомоги для потребуючих та військових. Спочатку все збирала у машині, але виявилося, що місця замало. Потім – гараж, теж мало. І ось вже понад 6 місяців, як відкрито Центр гуманітарної допомоги філії благодійного фонду «Від людини до людини».
– Наш фонд надає гуманітарну допомогу усім потребуючим, незалежно від місця розташування. Вчора 217 внутрішньо переміщених осіб, які зараз проживають на території Ганнопільської громади, серед яких – багато дітей, отримали теплий одяг, памперси, дитячі візочки, дорослі ходунки та дитяче харчування, – зазначає очільниця Центру.
Також на Фонді діє практика відправляти бусами гуманітарну допомогу для потребуючих на звільнених територіях Сходу. Наразі вже запакували та відправили 6 бусів із гумдопомогою.
– Жителі Шепетівки на сіл району, аби допомогти мешканцям територій, які були окуповані, приносять і привозять на Фонд все необхідне: картоплю, буряки, моркву, цибулю, часник, мед, горіхи, крупи, цукор, олію, консерви, свічки, сірники і багато домашньої консервації. І це повністю відповідає філософії нашого Фонду «Від людини до людини», – продовжує розповідати пані Руслана.
Крім того, у Центрі впровадили практику відправляти адресі посилки всім внутрішньо переміщеним особам по Україні, які звертаються за допомогою.
– Нещодавно “Нова пошта” оголосила про те, що відкрито мобільні пункти видачі на звільнених територіях, і ми “закинули” цю інформацію в спільноту для переселенців. І ось перші 3 «ластівки», вагою від 22 кг до 28 кг, вже полетіли в 3 села на Херсонщину. Дякую волонтерці нашого Центру гуманітарної допомоги Антоніні Бережній за приклад. Вона швидко організувала ще 6 дівчат ВПО з Херсонської області на збір допомоги для земляків, – зазначила очільниця Фонду.
Руслана Ребекевша розповідає, що у Центрі волонтерять виключно дівчата-переселенки. Їх незмінних є 6. Найстаршій – 72 роки.
– Коли ми пакуємо і вантажимо буси, наші волонтерки приходять з цілими родинами. Я дуже пишаюся ними. Мене тішить, що люди, які зазнали горя і деякі втратили житло, “зализавши свої рани”, не сидять і просять допомоги, а активно допомагають тим, кому ще важче, – наголошує пані Руслана.
Крім того, що пані Руслана займається збором та розвезенням гуманітарної допомоги, вона також організовує поселення переселенців, які шукають прихистку на Хмельниччині. Облаштовує пусті будинки і квартири меблями, які теж віддають шепетівчани.
– Лише ліжок і диванів розвели вже більше сотні. А шафи, стінки, холодильники, пральні машинки, телевізори! Нещодавно шукали і знайшли шкільні парти для дітей ВПО, які навчаються дистанційно, – розповідає пані Руслана. – Я маю 17-річний досвід роботи районним менеджером з продажів в компанії «Avon», тож комунікувати, організовувати, гуртувати – це моє і я вмію цими компетенціями «користуватися», тому з перших днів війни взялася до роботи, аби якнайбільше допомогти тим, хто потребує нашого «плеча». По-іншому я не вмію, треба працювати, аби якнайшвидше здобути перемогу.
