На Сумщині вчитель праці однієї з шкіл Сергій Марущенко спроєктував та виробляє пічку, яка вміщується у кишені. Підігріти чай чи їжу завдяки цій мініпічці можна за лічені хвилини. Як виникла ідея цього пристрою та хто допомагає його виготовляти, винахідник розповів Суспільному.
– Вперше побачив подібну мініпічку у військового з США. Трохи переробив, знаючи потребу в таких речах, і трішки їх підлаштував під шкільні технології. Тобто те, що можуть зробити діти. Спочатку дітям було складно їх виготовляти, але коли першу для себе вони виготовили, то вже знали весь технологічний процес і далі ми працювали, скажімо так, на потік, – розповідає Сергій Марущенко.
Крім того, винахідник зазначив, що подібні пічки почав виготовляти ще у 2014 році. Для виготовлення такого пристрою використовують кілька різновидів металу. Вага нагрівального пристрою не перевищує 150 грамів.
– Система доволі проста, шарнірна. Найголовніше у цьому – відповідність розмірів. Кожна деталь повинна відповідати наступній деталі, яка приєднується до них. Вони можуть бути зроблені з будь-чого. Одна, наприклад, був старий відлив, інша – з профіля для кріплення гіпсокартону тощо, – розповідає вчитель.
На функціональність такого пристрою якість металу не впливає. Як зазначає автор, 5-6 сухих шишок і за три хвилини закипає чашка з водою.
– Як показала практика, найкраще – це соснові шишки. Накидаєш – і палають. Вони доволі смолянисті, дають багато жару, багато полум’я і, відповідно,чайник закипає набагато краще саме на них, – зазначає чоловік.
За словами Сергія Марущенка, за день він з учнями може виготовити до десятка таких мініпічок.
– Більше, ніж чотири, я не зможу, бо просто руки не витримають працювати плоскогубцями, а разом з учнями ми можемо штук вісім, мабуть, зробити. Оскільки діти вже знають, як їх виготовляти, і, відповідно, один клас вирізає заготовки, приходить наступний клас – вони вже згинають і починають з’єднувати, третя група (шестикласники) якраз на п’ятому-шостому уроці вже збирають повністю готові вироби, – зазначає пан Сергій.
Враховуючи те, що сумські школярі вчаться дистанційно, Сергій Іванович для прискорення роботи виготовив спеціальний верстат. Із матеріалами допомагають волонтери, працівники навчального закладу, де вчителює Сергій Марущенко, а також школярі та їх батьки.
– Мініатюрні пічки виготовляємо, бо в них мають потребу воїни ЗСУ. Нині півтора десятка таких пристроїв плануємо відправити до Охтирки та Миколаєва, – наголошує вчитель.
