Набір порцелянових рибок – один із впізнаваних символів побутового минулого. Він – непрактичний, і не на кожен смак – естетичний. Тож, для чого, хто і коли створив рибковий сервіз розповіли в Ізяславському історико-краєзнавчому музеї. Ми збереги авторську стилістику та формат подачі тексту.
За часів СРСР майже у кожній українській квартирі чи хаті в серванті стояв цей сервіз – набір порцелянових синіх або червоних рибок. Як правило, ним ніколи не користувалися, сприймаючи набір рибок як елемент декору. Тому нинішнє покоління навряд чи знає, для чого він був призначений, а тим більше – історію його виникнення. Те, що ємність для алкоголю – зрозуміло, але побутували варіанти «для лікеру» чи «коньячний набір» і т. п.
Називали сервіз по-різному в різних торгових закладах СРСР – «Рибка», «Рибки», «Риба бєлая», «Сємєйство карпов», «Золота рибка» і т. п.
Сервіз складався з карафки (графина) об’ємом 700 мл і 6-ти чарок по 30 мл. Велика риба у вигляді коропа із пробкою-кулькою в роті була призначена для різних напоїв, передусім алкогольних. Однак, з функціональністю сервізу не склалося, бо пити з тих «рибок» було незручно.
Тому сервіз за призначенням використовувався рідко. Люди почали по-іншому застосовувати фарфорових рибок, а саме як декор, як симпатичні статуетки.
Цей набір для алкоголю у 1955 році створив грузинський художник Абесалом Барамідзе. Йому належить форма карафа, а ескізи чарок у вигляді рибок пізніше допрацювала Ольга Селезньова. У розпису першого набору не було червоного чи синього кольору, тільки білий і золотий. Протягом 1956-1959 років цей сервіз був представлений на різноманітних закордонних виставках кераміки та отримав визнання і популярність.
У 1960 році почалося виробництво цього сервізу на заводах у Ризі і Тбілісі, потім на відомому порцеляновому заводі у Полонному Хмельницькій області і на Городницькому порцеляновому заводі Житомирської області. До виготовленого у Ризі додавалось фарфорове блюдо, такий сервіз коштував 4 рублі 38 коп. Сервізи українського виробництва коштували 2 рублі 55 коп.
У фондах Історико-краєзнавчого музею Ізяславської громади знаходиться два повних комплекти – один білого та один синього кольорів. Також є два окремих карафи білого кольору.
Легендарний сервіз продавався майже 30 років, за цей час він з’явився майже в кожній оселі. Безумовно, його можна було віднести до тих речей в квартирі, які не без підстав називали «пилозбірниками». Але комусь ці рибки нагадують дитинство і юність, комусь – батьківський дім…
