П’ятниця, 1 Березня
Shadow
Головна » Актуально » » Шепетівська громада провела в останній шлях капітана Володимира Харчишина

Шепетівська громада провела в останній шлях капітана Володимира Харчишина

Шепетівська громада провела в останній шлях капітана Володимира Харчишина

росія вбила на війні нашого земляка – начальника інженерної служби, капітана Харчишина Володимира Володимировича. Воїн, кажуть у громаді, все своє життя до останнього подиху присвятив військовій службі, служінню Україні, на першому місці в нього були підлеглі, його побратими. Громада попрощалась з мужнім Захисником.

Народився Володимир Харчишин 4 листопада 1977 року у Шепетівці. Навчався у загальноосвітній школі № 5. Юнак мав багато захоплень. Йому подобалося малювати, тому закінчив Шепетівську художню школу. Активно займався спортом, дуже любив тварин, цікавився різною технікою, особливо мотоциклами, любив сам майструвати та вдосконалювати її.

Закінчивши у 1994 році школу, вступив до Житомирського військового інституту радіоелектроніки імені Сергія Корольова.

Після закінчення у 1999 році закладу вступив на службу у військову частину на посаду старшого помічника 1-го відділу зберігання радіолокаційного озброєння. За період служби був відзначений Міністерством оборони України: у 2006 році – медаллю «За сумлінну службу III ступеня», у 2010 році – медаллю «За сумлінну службу II ступеня», у 2011 – медаллю «За особисті досягнення II ступеня». Товариші по службі згадують Володимира Володимировича як висококваліфікованого спеціаліста, хорошу й порядну людину. З 2014 року був учасником антитерористичної операції. З 2015 року по лютий 2017 року – у складі оперативно-тактичного угрупування «Луганськ», а в 2017 році – в Донецькій області. У вересні 2017 року був звільнений в запас, закінчивши службу на посаді капітана, інженера відділу зберігання ракет арсеналу озброєння Збройних сил України.

До лав війська Володимир повернувся з початком повномасштабного вторгнення.

З червня 2022 року Володимир Харчишин виконував військовий обов’язок на півдні, в Запорізькій області. Кожного дня старенька мама, Людмила Яківна, чекала телефонного дзвінка, щоб почути, що все добре. Ось і 1 грудня син зателефонував і сказав «Мамо, не хвилюйся, я не надовго… пізніше передзвоню…». Вже не передзвонив….

Воїн загинув 1 грудня 2023 року на Запоріжжі.

Висловлюємо співчуття родині у важку годину скорботи. Герої не вмирають!

Популярні пости

Вибачте. Даних поки немає.