Храм святого Великомученика і цілителя Пантелеймона у Понінківській громаді заклали наприкінці 80-х років минулого століття. Культова споруда знаходиться у мікрорайоні Майдан, на Церковній горі. У давнину там стояла єдина на всю округу кам’яна церква. Її зруйнували при комунізмі.
Тому, коли почали зводити нову, до її будівництва, як і місцевого костелу, долучилась уся громада: допомагали коштами та матеріалами і прихожани, і меценати, і місцевий бізнес. Паралельно біля храму будували триповерхове приміщення, яке мало стати церковно-приходською школою. І, поки тривало будівництво храму, тогочасний настоятель о. Леонід проводив Богослужіння.
Настоятель о. Дмитро (в миру – Дмитро Стояновский) є душпастирем громади близько 20 років. Під будинок його родині виділили приміщення колишньої аптеки у центрі села. Проте зараз настоятель із родиною оселився в триповерховій будівлі біля храму. Вона ж, як і вся храмова нерухомість, офіційно належить громаді. Священник вирішив узаконити проживання своєї родини на церковному подвір’ї, тому неодноразово звертався до депутатів, аби приватизувати майно.
Тему обговорювали й онлайн у місцевій фб-спільноті, і на громадських слуханнях. Проводилося опитування громади в соцмережах:
На думку понінківчан, церква та земля має належати прихожанам, які відвідують храм.
– Церква завжди належала громаді, а не окремому священнику. Так було з поконвіків, – каже Наталя Скромінська.
Є й ті, хто підтримують настоятеля:
– Батюшка має право доживати з хворою матушкою у своєму домі, – пише прихожанка Валентина Тупікіна.
Окремі жителі громади переводять конфлікт інтересів громади та духівника у політичне русло. Сам же священник сприймає це як розкол громади.
Загалом, як і онлайн, так і на народному віче, більшість висловилась за збереження будівлі на території церкви в громадській власності. Тепер остаточне рішення прийматимуть місцеві депутати на черговому сесійному засіданні.