Директор центру «Енергоефективних технологій» Тернопільського національного педагогічного університету ім. Гнатюка Валерій Федорейко спільно з однодумцями створив генератори на біовідходах. Генератори-утилізатори мають потужність 2000, 3000 та 6000 кВт. Про це повідомили на сайті університету.
– Біовідходи – справжнє золото для України, завдяки якому можна відмовитися від блакитного палива та зменшити навантаження на енергетичну інфраструктуру, – переконує тернопільський науковець з інженерно-педагогічного факультету ТНПУ Валерій Федорейко.
Як зазначив науковець, розумне спалювання біовідходів може забезпечити великі підприємства та заводи України не лише тепловою, а й електричною енергіями. До того ж, якщо говорити про опалення, то обійдеться значно дешевше, ніж використовувати природний газ. Нам наводять приклади розрахунків.
– Три тонни біовідходів дорівнює 1000 кубів природного газу. А 1000 кубів газу сьогодні на ринку Європи коштує +/- 1000 євро. А ось найдорожчі з біовідходів вважаються качани кукурудзи. Тонна таких відходів коштує приблизно 1000 гривень. Якщо нам треба три тонни, то вони обійдуться нам у 3000 гривень. Це означає, що якби Україна використовувала не природний газ, а біовідходи, то енергію ми отримували б майже в 14 раз дешевше. Яким чином газ та енергія пов’язані між собою? Справа в тому, що під час спалювання біовідходів отримується теплова енергія і саме вона дозволяє повністю відмовитися від природного газу, – каже пан Федорейко.
Обладнання повністю автоматизоване. Єдине, що доводиться закуповувати в Європі, — мікропроцесори. Наразі генератори-утилізатори на біовідходах забезпечують місцеві підприємства тепловою енергією.
– Автоматичний вантажник бере тонну біовідходів і закидає у великий бункер. Потім ці відходи базуються в оперативний бункер. Звідти регульований електроприлад за командою мікропроцесора подає команду на закидання біомаси в топку. Там стоїть вентилятор, що вдуває біомаси і при температурі 400 градусів Цельсія вони починають горіти як природній газ. Починається процес газифікації біовідходів шляхом струменевого випарного горіння. Температура в топці під час горіння – 1500 градусів. Прилади автоматично рахують температуру, що має бути на виході, а також вологість навколишнього середовища. Продукти згоряння попадають в теплообмінник і ми сушимо зерно теплим повітрям. А якщо б це – блакитне паливо, то під час сушіння на зерні залишалися токсини, — розповідає Валерій Федорейко.
Також генератори-утилізатори можна використовувати для сушіння бетону, обпалення цегли та обігріву теплиць. А весь природних газ направляти на інші потреби країни.
– Один мільярд кубів газу йде на сушіння зерна. Ми можемо сушити зерно завдяки біовідходам, а цей мільярд газу направити на побут, щоб ним користувалися люди в приватних будинках чи квартирах. Коли ми робимо бетон чи обпалюємо цеглу, то нам не треба теплообмінник. Продукти згоряння ми направляємо прямо в зону сушіння бетону або зону випалювання цегли. І тоді наш генератор стає дешевшим на 30-40%. Адже теплообмінник займає половину від нашого генератора, – додає директор центру «Енергоефективних технологій» Тернопільського національного педагогічного університету ім. Гнатюка.