Законопроєкт №11079-1 про добровільну мобілізацію в’язнів український парламент підтримав 279 голосами “ЗА”.
Про це повідомили співавторка проєкту, голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк та нардеп Ярослав Железняк.
Зі слів Шуляк, законопроєкт відкриває можливість певним категоріям ув’язнених, які виявили бажання стати на захист своєї держави, долучитись до Сил оборони.
Проєкт ініціювали наші військові з Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ, за підтримки Міністерства юстиції України.
Серед ключових аспектів законопроєкту:
- мобілізація в’язнів, а точніше реалізація щодо таких категорій громадян механізму УДЗ тільки за рішенням суду;
- тільки добровільність такого рішення самим ув’язненим;
- згода від командира військової частини;
- відповідність психічного стану та стану здоров’я ув’язненого вимогам служби в ЗСУ (проходження попереднього медичного огляду у в’язниці, а далі проходження ВЛК);
- більше як три роки терміну перебування у в’язниці до закінчення визначеного покарання;
- така категорія мобілізованих буде проходити службу в спеціальних підрозділах. Адміністративний нагляд за такими звільненими здійснюватиметься командиром військової частини, куди вони потрапляють.
При розгляді депутати враховували ризики, каже Железняк.
- Ризики по антикорупції, на яких наголошував антикорупційний комітет, частково прибрали. Зокрема, право мобілізуватися з тюрми прибрали для депутатів та частини топ-корупціонерів (з виключеннями), а також винним у тяжких злочинах (на кшталт вбивства, зґвалтування).
Не можуть бути мобілізовані ув’язнені за злочини:
- проти основ національної безпеки України;
- умисне вбивство двох або більше осіб, або поєднане із зґвалтуванням;
- сексуальне насильство;
- судимість за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156/1, 258-258/6, частиною четвертою статті 286/1 Кримінального кодексу України, якщо такі судимості не погашені або не зняті в установленому законом порядку;
- ті, хто посягав на життя правоохоронців;
- ті, хто вчинив особливо тяжкі корупційні порушення;
- ті, хто займав особливо відповідальне становище незалежно від статті злочину (міністри, депутати, їх заступники та помічники тощо).
