У родині хмельничанки Оксани Мацькової вишивка — не просто захоплення, а справжній спадок, який передається з покоління в покоління. З дитинства вона навчалася рукоділлю в бабусі, а сьогодні передає ці знання своїй доньці Софії. Разом вони створюють автентичні вишиванки, в які вплітають українську символіку, родинні спогади й любов до рідного краю.
«Буде нова сорочка в нас. Залишилося вишити рукави. Отак удвох намагаємося її зробити. Будемо ходити в цій сорочці по черзі, кому коли захочеться», — розповідає пані Оксана.
Сорочку прикрашають червоно-чорні орнаменти з бісеру — саме ці кольори характерні для старовинних вишиванок Поділля.
Свою вишиванку Оксана оздобила калиною — символом України, а для доньки обрала ніжні синьо-жовті жар-птиці. «Це мені нагадує родовідне дерево. Воно так іде від витоків, від коренів підіймається. Це для створення сімейної пари в майбутньому», — ділиться вона.
Донька Софія вдягає вишиванку на свята і з гордістю каже: «У мене відчуття, що ми продовжуємо культуру і несемо за собою нашу історію».
Окрім одягу, Оксана Мацькова вишиває обереги для військових — невеликі фрагменти із захисною символікою, які можна зберігати в кишені. А ще створює рушники, картини, вбрання для ляльок-мотанок і бере участь у конкурсах. Свої роботи майстриня колекціонує та представляє в межах Хмельницької народної студії «Рукотвори».
Її творчість — це не лише хобі, а й щире прагнення зберегти й передати українську ідентичність через нитку, колір і символ.