Благодійництво та волонтерство в часи повномасштабного вторгнення набули в Україні масштабу всенародного руху. Як громадська та громадянська активність змінила життя українців, що є правдою та міфами у цьому секторі, ми дізнавалися в Олексія Комарницького, голови Правління Благодійного фонду «Family-UA».
- Олексію, як правильно називати Вашу діяльність: волонтерство чи благодійництво?
Напевно, обидва визначення будуть доречними. Для себе визначаю, що волонтер – це той, хто жертвує свій час та знання на суспільно корисні справи, а благодійник – той, хто безоплатно надає матеріальні цінності та кошти. Спільно з друзями, колегами, однодумцями ми багато років підтримували талановитих дітей у спорті та мистецтві, спонсоруючи змагання, поїздки, зміцнюючи матеріально-технічну базу гуртків та клубів. У період повномасштабного вторгнення з перших днів зосередили зусилля на підтримці ЗСУ та біженців. Вкладаємо в це і час, і фінанси, адже віримо в Перемогу і робимо все, щоб наблизити її.
- Ви очолюєте благодійний фонд. Чому обрали саме таку форму роботи, адже багато українців просто реєструються волонтерами і теж допомагають армії?
Наш фонд «Family-UA» як юридична особа ще дуже юний (посміхається). Ми, як і переважна більшість людей, з березня 2022-го об’єднувалися та купували автівки, дрони, особливі боєприпаси, продукти, обмундирування та багато іншого. Передавали або самостійно відвозили все це на передову, в підрозділи ССО, ТРО, ЗСУ. За минулий рік така діяльність стала невід’ємною частиною життя. Разом з тим, ми чітко усвідомили, що це не просто тимчасовий порив, тому створили фонд, який працюватиме і після Перемоги.
- Як Ви оцінюєте, що дала офіційна реєстрація, крім юридичних документів?
У першу чергу, всі засновники фонду, а їх дванадцять осіб, прийняли серйозне та виважене рішення про системну участь в благодійних проєктах. Ми напрацювали 3 ключових напрямки діяльності на 2022-24 роки та уклали їх у відповідні програми. Ми обрали органи управління та контролю, узгодили механізми прийняття рішень та вибудовуємо роботу не лише тактично, але й стратегічно.
- Розкажіть, будь ласка, детальніше про програми фонду «Family-UA».
Звичайно, в пріоритеті номер один – підтримка наших Захисників та Захисниць. Ми обрали назву для цього напряму «Strong Family». Метою визначили зміцнення обороноздатності держави та сприяння матеріально-технічному, продовольчому та транспортному забезпеченню військових підрозділів, які Захищають Україну від російської агресії. Ще одна важлива програма – «Kind Family». Ми допомагаємо родинам на прифронтових та деокупованих територіях, а також внутрішньо переміщеним особам, які постраждали від окупантів, щодо прихистку, харчування та інших першочергових потреб. Вважаємо, ці два напрями – такі, що найбільше «болять» і потребують уваги. Та, разом з тим, ми маємо дивитися вперед, у майбутнє нашої держави. Тому не припиняємо підтримувати наших діток та молодь в межах програми «Talented Family». Ми сприяємо творчому самовираженню та розвитку талановитих дітей і молоді, заохочуємо патріотичне виховання та здоровий спосіб життя юних поколінь.
- Як вибудовуються стосунки фонду з іншими волонтерськими та благодійними ініціативами? Чи є в секторі благодійництва конкуренція? Наведіть, можливо, приклади.
Переконаний, що один у полі – не воїн. Ми завжди відкриті до співпраці та цінуємо надійних партнерів. І саме гуртом вдається робити масштабні проєкти. Наприклад, для забезпечення продуктами харчування громадських їдалень у Харкові ми об’єднали зусилля з Благодійним фондом Св. Валентина, Благодійним фондом Олександра Співака, БФ «Зміцнення громад», БФ «Неймовірні люди» тощо. Позитивний результат було досягнуто без жодної конкуренції, навпаки, лише завдяки співпраці. Щоб не було ніяких роз’єднуючих факторів, на мою думку, варто завжди пам’ятати про кінцеву мету. Коли ти справді хочеш допомогти потребуючим, роби все, що від тебе залежить.
- Крім гарних прикладів благодійництва, в суспільстві періодично обговорюють недобросовісних благодійників та нецільове використання гуманітарної допомоги. Чи зіштовхувалися Ви з такими фактами в своїй роботі?
На щастя, під час діяльності фонду чи в стосунках з партнерами жодних фактів розкрадання чи привласнення не було. Сподіваюся, саме так буде і надалі. В таких питаннях ми з командою жорсткі та принципові. Раз робимо – то робимо на совість. А що стосується ситуації в цілому, не коментуватиму те, з чим не зіштовхувався особисто.
- На основі вище сказаного, що все-таки більш на часі для українського суспільства: волонтерство чи благодійництво?
Глибоко переконаний, це дві сторони однієї медалі. Кожен сам має обрати, наскільки професійно і як надовго він готовий долучатися до громадської роботи. Та, внесок кожного небайдужого українця – безцінний. Кожен, хто словом, ділом чи будь-яким іншим способом долучається до роботи на Перемогу, є Українцем з великої літери. І весь світ визнає: бути Українцем – це звучить гідно!
- На завершення, поділіться секретами успішної громадської роботи: чи відкрили їх для себе і чи поділитеся з іншими?
Ніяких секретів тут немає. Є просто життєві правила, які діють і в громадському секторі, і в суспільстві в цілому: вірити в свою справу, бути відповідальним за взяті на себе зобов’язання та йти вперед, попри всі виклики. Ми щиро віримо в наших Воїнів Світла і в щасливе майбутнє України. Робимо все можливе, щоб наблизити Перемогу. І ніякі випробування не змусять відступити зі свого шляху.
